Операційний день банку

Часто банк має складну організацію, що впливає на структуру ОДБ. Відомо, що банк – це сукупність філій, які мають власні МФО і кореспондентські рахунки в НБУ, функціонують незалежно від інших філій і мають власний незалежний баланс. Але при цьому вони не є юридичними особами, а їх баланси враховуються в консолідованому балансі банку. Кожна філія має одне або декілька відділень, що обслуговують клієнтів і можуть мати замкнений баланс.

У простому випадку програмне забезпечення такого банку може складатися з декількох ОДБ, які працюють незалежно в кожній з філій, і додаткового комплексу програм, що дозволяють формувати загальні документи у банку (включаючи консолідований баланс) на підставі документів окремих ОДБ.

У більш складному випадку забезпеченням банку є єдиний ОДБ, що обслуговує всі філії, дозволяє здійснювати оперативний збір інформації, контроль та управління і має внутрішню платіжну систему.

При наявності єдиного ОДБ платіж між філіями банку є внутрішньобанківським, що здійснюється лише засобами ОДБ і не стосується зовнішніх кореспондентських рахунків. З’являється можливість ефективніше використовувати кошти на кореспондентських рахунках в інших банках шляхом централізованого вирішення задачі позиціонування.

Структурно базовий ОДБ включає такі блоки (вузли):

1) “Відділення” – обслуговування клієнтів, ввід, контроль та випуск первинних документів;

2) “Центр” (філія) – обробка документів, які прийшли з відділень, внесення змін у рахунки, ведення (супровід) балансу (балансів);

3) “Позиціонування” – прийняття рішень про переміщення сум за межі банку (філії), ведення лімітів за кореспондентськими рахунками;

4) “Фільтр” – узгодження форматів різних систем електронних платежів;

5) “Гіперцентр” (центральний офіс банку) – супровід єдиної спільної (загальної) бази рахунків, ведення консолідованого балансу банку, можливо, у розрізі філій і/або відділень.

Кожний із блоків (вузлів) може функціонувати на одному комп’ютері або локальній мережі; вузол має унікальний номер у межах ОДБ. Різні компоненти системи можуть бути розташовані на значній відстані один від одного. Зв’язок між різними вузлами здійснює окремий рівень ОДБ – електронна пошта. Залежно від cпособів з’єднань окремих вузлів ОДБ в єдиний комплекс формуються бази для різних внутрішньобанківських платіжних систем.

Розглянемо один із найпростіших варіантів організації ВПС, коли ОДБ включає єдиним блоком “Центр”, “Позиціонування” і “Гіперцентр”, які функціонують у центральному офісі банку.

При такій організації в усіх відділеннях і філіях розміщуються блоки “Відділення” і програми, які забезпечують рівень електронної пошти. Це знижує витрати на експлуатацію такої ОДБ, бо висококваліфікованих програмістів і більш потужну техніку можна зосередити в одному місці.

Для формування замкнених балансів окремими підрозділами банку та консолідованого балансу вся множина рахунків розбивається на декілька підмножин (груп), які не перетинаються. Кожну групу утворюють рахунки, які входять у замкнений баланс відділення, філії або центрального офісу. Взаємодія між ними при виконанні внутрішньобанківських проводок між рахунками із різних груп (балансів) відображається на внутрішніх кореспондентських рахунках, які, як правило, відображають залежність між різними групами (балансами). Взаємозв’язок різних груп рахунків за допомогою внутрішніх кореспондентських рахунків визначає роботу ВПС.

Розглянемо ієрархічний взаємозв’язок, при якому рахунки пов’язані з рахунками головної контори філії (баланси відділень входять у консолідований баланс філії), а головні групи рахунків філій пов’язані з рахунками центрального офісу, утворюючи в цілому ієрархічну (“деревовидну”) залежність.