Операційний день банку

Програмне забезпечення повинно надати комерційному банку можливість розвиватись, збирати інформацію щодо клієнтів та обліку, підтримувати безпеку системи, здійснювати всі фінансові транзакції, поновлювати відсоткові ставки та обмінні ресурси валют, а також приймати необхідні рішення, підтримувати та модернізовувати правила ведення операцій, включаючи кредити і депозити, ринок позичкового капіталу, міжнародні платежі тощо.

Банківська система повинна забезпечувати весь банківський облік за прибутками та видатками, а також підготовку балансових звітів відповідно до вимог як Національного банку, так і міжнародного банківського та аудиторського секторів. Якщо прогресивний банк бажає процвітати, система повинна підтримувати весь діапазон діяльності, пов’язаної з міжнародним обміном валют. Від банківської системи може вимагатись також реалізація інших банківських функцій (документарні акредитиви, здійснення банківських операцій у віддаленому режимі, управління акціями та інвестиціями).

Отже, банківська система повинна вирішувати величезну кількість різноманітних завдань та нести відповідальність як основний двигун банку; базуватись на інтересах клієнтів, бути гнучкою, мультивалютною, ефективною та інтегрованою.

Такі вимоги висуваються до банківських систем сьогодні. А ще й десяти років не минуло з того часу, коли банки тільки починали свою автоматизацію. Однією з перших автоматизованих банківських систем стала система “Операційний день банку”. Розглянемо її детальніше.

Класично в межах завдання “Операційний день банку” повинні розв’язуватись такі питання.

1. Облік клієнтів банку.

1.1. Відкриття особових рахунків за балансовими рахунками.

1.2. Закриття особових рахунків.

1.3. Пошук та відображення інформації про клієнтів банку, складання звіту щодо їх кількості та особових рахунків.

2. Синтетичне врахування.

2.1. Урахування щоденних операцій із зарахування та списання з рахунків коштів клієнтів.

2.1.1. Введення та контроль вхідної інформації для проведення операцій за безготівковими розрахунками.

2.1.2. Зарахування коштів на рахунки за новими авізо та іншими розрахунковими документами.

2.1.3. Оплата документів за рахунок коштів, що є на рахунках клієнтів, та за рахунок кредиторів банку.

2.1.4. Врахування щоденних операцій банку з інструментальним накопиченням результатів проводок платіжних документів у базі даних про операції банку.

2.2. Формування даних синтетичного врахування.

2.2.1. Формування бухгалтерського журналу.

2.2.2. Нормування звітної картки:

а) формування звітної картки на початок втілення (заповнення “шапки”);

б) формування звітної картки на день втілення;