Діагностика управління організацією

Можуть бути виділені й певні функціональні напрями діагностики, пов'язані з аналізом окремих функціональних сфер або напрямів діяльності підприємства, оцінкою вірогідності наслідків настання певних явищ.

З метою діагностики кризи розвитку підприємства в системі загального аналізу фінансового стану підприємства виділяється особлива група об'єктів спостереження, які формують можливе „кризове поле", що створює загрозу банкрутства. До групи об'єктів кризового поля входять показники ліквідності активів, структури використовуваного капіталу, терміновості фінансових зобов'язань, а також показники формування чистого грошового потоку з операційної (виробничо-комерційної), інвестиційної та фінансової діяльності. Тобто, діагностика передбачає постійний нагляд за зміною певної системи фінансових показників діяльності підприємства, які включають до складу системи моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

Діагностика кризи розвитку підприємства за своїм змістом та спрямуванням є діагностикою проблем, що виникли в процесі функціонування підприємства та можуть зумовити негативні наслідки для його життєдіяльності (генерувати загрозу виникнення ситуації банкрутства та припинення діяльності). Створити необхідне аналітичне підґрунтя для розв'язання цих проблем — основне завдання діагностики.

3. Етапи та методи діагностики

Процес діагностики розвитку підприємства розглядають як систему досліджень, які у сукупності дають змогу сформувати необхідні висновки стосовно стану, в якому опинилося підприємство, та можливих шляхів виходу з нього. У схематичному вигляді процес діагностики кризи подано на рисунку 4.

Вивчення причин і чинників, які викликали кризу і зумовили негативну динаміку показників господарсько-фінансової діяльності, необхідно для розробки заходів щодо їх локалізації й усунення. Без проведення цього етапу діагностики не можуть бути розроблені детальні заходи щодо фінансового оздоровлення, які б враховували реальні проблеми підприємства.

Прогноз розвитку ринку вбачається необхідним для оцінки впливу зовнішнього середовища на зростання або подолання кризи. За сприятливої ситуації у зовнішньому середовищі можливості підприємства щодо подолання кризи посилюються, кризові тенденції слабшають, несприятливі — зменшують потенціал виживання підприємства, прискорюють швидкість поглиблення негативних процесів та явищ.

Діагностика кризи розвитку підприємства може ініціюватися різними суб'єктами антикризового процесу. Виділяють такі види діагностики кризового стану та загрози банкрутства:

1) внутрішня, яка здійснюється з ініціативи керівництва підприємства та його власників;

2) зовнішня, ініціатором проведення якої можуть бути як кредитори підприємства (для визначення своєї позиції стосовно найбільш доцільного типу поведінки відносно підприємства-боржника), так і потенційні санатори (інвестори), для яких проведення діагностики кризового стану та загрози банкрутства, на думку автора, є необхідною складовою обгрунтування доцільності участі в санації підприємства (інвестування коштів у його розвиток).

Рис. 4. Структурна схема діагностики кризи розвитку підприємства

Отже, під діагностикою кризи розвитку розуміють систему ретроспективного, оперативного і перспективного цільового аналізу, спрямованого на виявлення ознак кризового стану підприємства, оцінку загрози його банкрутства,та (або) подолання кризи. Діагностика кризи визнається одним ІЗ необхідних етапів процесу антикризового управління, оскільки саме її результати дають змогу визначити глибину кризи, її масштаби, реальність та очікуваний час виникнення ситуації банкрутства, обгрунтувати заходи, необхідні для її подолання, оцінити можливості підприємства щодо подолання кризи та прогнозування наслідків подальшого розвитку ситуації у разі відсутності управлінського впливу [129, с. 102].

Необхідність виокремлення видів діагностики обумовлюється не тільки різною сферою застосування отриманого результату — діагностичного висновку, але й різними можливостями стосовно інформаційного забезпечення діагностики.