Діагностика управління організацією

Третій напрямок діагностики припускає аналіз існуючих діагностичних систем, виявлення принципів їхньої побудови і розробку методів рішення, оцінку оптимальності. Цей напрямок має важливу теоретичну і практичну значущість, оскільки він пов'язаний з розробкою критеріїв інформативності показників, що характеризують стан системи, аналізом способів діагностики, побудовою відповідного діагностичного процесу.

При діагностиці стає істотним вибір інформативних ознак для опису соціально-економічних систем (рис. 2). У багатьох випадках це пов'язано з труднощами одержання інформації, часом з її пошуком, систематизацією, аналізом і обробкою, вартістю діагностичного дослідження. Параметри елементів системи, що діагностуються, не рівноцінні за кількістю зведень про її стан. Одні приносять інформацію про багато властивостей елементів системи, інші незрівнянно менші й іншої якості.

Перевагу варто віддавати параметрам, що мають динамічний характер, а не тим, що стабільні чи повільно змінюються.

Рис. 2. Предмет дослідження діагностики в управлінні

Отже, діагностика в управлінні — це:

• дослідження базових показників господарської діяльності соціально-економічної системи;

• всебічний аналіз впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на фінансово-економічний і техніко-технологічний стан підприємства;

• експертна оцінка розроблених заходів і перспектив фінансового оздоровлення, превентивної санації, досягнення цілей прогнозування;

• збагнення кількісно невизначених і якісно „надскладних" рівнів економічної організації фірми, що С. Бір позначає термінами „метасистема", „гомеостазис" і „ентелехія" організації, а Б. Райан — терміном „етичний світ". Метасистемнірівні і якості соціально-економічних систем обумовлюють потребу в діагностиці як специфічному способі одержання і використання інформації.

Розглянемо застосуван ня деяких положень теорії інформації до визначення цінності результатів діагностики в управлінні. Як міра виміру кількості інформації спочатку використовується синтаксична міра інформації. Інші міри виміру інформації знайдуть своє застосування при оцінці діагностичної цінності ознак (табл. 1).

Таблиця 1 Оцінкадіагностичної цінності

Встановлення і дослідження специфічних властивостей економічної діагностики, що виявляються в управлінні, дозволяє нам сформулювати слідуючі висновки:

- об'єктивний розвиток соціально-економічної системи означає появу нових якостей в об'єкті управління;

- процес розвитку приведе до зміни і самого суб'єкта управління;- безупинний процес банкрутства, розпаду й одночасного виникнення нових підприємств і фірм свідчить про межі експертного знання як самого менеджера, так і застосовуваних експертних оцінок у діагностуванні кризи, її попередженні і методології виходу з неї;

- висока ентропія ринкового макросередовища підприємств істотно знижує керованість, зменшує ступінь інформаційного контролю за зміною станів ситуації та ймовірність прогнозування;

- постійна погроза кризових станів обумовлює виділення і посилення прогностичних, антикризових, попереджувальних функцій діагностики стосовно стабілізації економічного розвитку підприємств.

Одним із перспективних напрямків в економічній діагностиці є експертна фінансова діагностика і діагностика банкрутства, результати яких складають інформаційно-аналітичну основу системи управлінського обліку.