Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації

Взагалі на протязі 1998 року існував дуже тісний зв‘язок між зміною обсягів простроченої заборгованості та зміною загальної заборгованості (коефіціент кореляції = 0.964 ) ( Додатки 2 і 3 ), тобто зі збільшенням кредитної заборгованості збільшувалась і прострочена.

Одночасно слід зазначити, що порівнюючи зміни заборгованостей з базовою точкою - 01.01.98 р. - був отриманий інший результат - коефіціент кореляції = -0.1, який показує, що по всіх відділеннях банку за рік відносне зниження заборгованості по кредитах привело до незначного зростання простроченої заборгованості. Це може свідчити про те, що збільшуючи обсяги кредитування при погіршенні економічної ситуації в країні банк вцілому не дуже ретельно здійснював відбір позичальників, тобто піддавався невиправданому ризику.

Якщо розглянути ситуацію з пролонгованою заборгованістю у порівнянні з простроченою (Додаток 5 ), то можна побачити, що вцілому по банку за рік їх співідношення було сбалансовано за рахунок більших темпів зростання пролонгованої заборгованості. З одного боку зростання пролонгованої заборгованості є негативним фактором, але якщо подивитися на цей факт під іншим кутом зору, то можна зрозуміти, що однією з причин збільшення пролонгованої було намагання кредитних працівників банку недопустити надшвидкого зростання простроченої заборгованості.

Про це свідчить коефіцієент кореляції між структурними змінами у кредитній заборговності банку, який дорівнює (– 0,33). Це говорить про те, в цілому по банку, при зростанні частки пролонгованої заборгованості дещо зменшувалася частка простроченої.

Про погіршення якості кредитного портфелю Ощадбанку свідчить також різке зменшення стандартної заборгованості з одночасним зростанням всіх її інших видів ( Додаток 11, Рис. 10 ). Це свідчить про перерозподіл активів в негативний бік..

Рис. 10

Зміни якості кредитного портфеля банку.

Найбільші негативні зміни відбулись у кредитних портфелях таких управлінь : Вінницьке, Дніпропетровське, Житомирське, де на кінець року стандартні кредити склали близько 2 %, а безнадійні більше половини (Додаток 13). Поряд з погіршенням якості портфелю не відбулося відповідного зростання резервів банку ( коеф. Кореляції між темпами зміни кредитів по групах та відповідних резервів склав лише 0,4 ), що свідчить про значну загрозу фінансовому становищу банка ( Додаток 11, 14). Якщо ж поглянути на дані Додатку 16, то можна побачити, що ситуація з резервуванням просто катастрофічна ( резерви сформовані по всіх групах кредитів приблизно на 20 %-25% , лише по стандартних є незначне перевищення, левову частку в загальному обсязі недоформування резервів займають резерви по безнадійних кредитах – 64.9 % ( Додаток 17 , Рис 11 )

Рис. 11

Доля недосформованих резервів по видах кредитів у загальній розрахунковій сумі резервів.

Одночасно слід відмітити, що кредитна політика банку є недеверсифікованою також у розрізі галузей народного господарства (Додаток 17). 31 % кредитів було надано сфері торгівлі, одночасно на цю сферу припадає 45.8 % загальної простроченої заборгованості, що є неприпустимим ( Рис 12 - 13 ).

Слід відмітити, що банк повністю ігнорував таку рентабельну галузь, як паливна промисловість, недостатню уваги приділив кредитуванню інформаційно-обчислювальної галузі, яка дуже швидко розвивається і приносить значні прибутки.

Отже на підставі вищезазначеного можна твердити, що кредитна діяльність Ощадного банку та кредитний портфель безпосередньо характерезується наступними положеннями :

1.Портфель погано деверсифікований за галузями економіки

2.Занадто мобільний у негативний бік ( гіпертрофована реакція на зміни в економіці )