Аудит готової продукції

План

Вступ – ст. 3

Розділ 1. Теоретичні аспекти організації аудиту готової продукції – ст. 5

1.1Аналіз основних понять і наукових напрямків з аудиту – ст. 5

1.2Розробка методики аудиту готової продукції – ст. 9

Розділ 2. Аудит готової продукції на підготовчому етапі перевірки – ст. 11

2.1 Порядок укладання договору на проведення аудиту – ст. 11

2.2 Вивчення системи внутрішнього контролю та системи обліку. Встановлення ступеня ризику – ст. 12

2.3 Підготовка плану і програми перевірки – ст. 15

Розділ 3. Аудит готової продукції – ст. 21

3.1 Методи перевірки і контрольні процедури з аудиту готової продукції – ст. 21

3.2 Етапи аудиту готової продукції – ст. 25

3.3 Формування робочих документів аудитора – ст. 30

3.4 Підготовка підсумкової документації по результатах аудиту – ст. 31

Висновки і пропозиції – ст. 34

Список використаних джерел – ст. 37

Додатки – ст. 38

ВСТУП

Поступовий перехід народного господарства України до ринкових відносин призвів до появи спільних підприємств, господарських товариств, бірж, комерційних банків, інвестиційних фондів тощо.

У зв`язку з виникненням підприємств з різними формами власності стало зрозумілим те, що традиційна система фінансового контролю в тому вигляді, в якому вона існувала при адміністративно-командній системі управління, не може захистити ні інтереси держави, ні інтереси власника. Саме власника, а не когось іншого. На сьогодні співвласником в Україні є громадяни - засновники господарюючих суб`єктів, громадяни-акціонери, які взяли участь у приватизації державного майна, колективи громадян та держава. В економічному відношенні всі ці власники відділені від своїх часток власності, що перебувають у різних господарюючих суб`єктах (акціонерних товариствах, довірчих товариствах, комерційних банках, інвестиційних компаніях тощо), в результаті чого не можуть володіти об`єктивною і достовірною інформацією про використання цієї власності. Адже саме власнику необхідна подібна інформація про фінансовий стан підприємства, його потенціал і стабільність у майбутньому. Власник має і повинен знати, наскільки ефективно використовуються вкладені ним у підприємство кошти. Але не кожен, хто здійснює управління майном і коштами цих власників, зацікавлений подавати їм достовірну інформацію про результати своєї діяльності. Майнові інтереси всіх власників має захистити держава.