Архітектура стародавнього Риму
При Августі був створений Вівтар Світу — пам'ятник возз'єднання прихильників нового режиму і зазнавших поразки республіканців. Вівтар являв собою самостійний будинок без даху, що обгороджував жертовник. Рельєфи, що прикрашали огорожу, були розділені на два яруси фризом з меандровим орнаментом (стрічковий орнамент, як правило, зламана під прямим кутом лінія). Нижній зображував застилаючі усе поле стебла, листя і завитки Дерева Життя з птахами і різною живністю на ньому; верхній представляв урочисту ходу, що включала членів імператорського будинку. Панує грецька ізокефалія (голови зображених знаходяться на одному рівні), однак у групу вторгаються оживляючі ритм фігури дітей різного віку. Окремі персонажі зображені такими, що ніби обертаються, вони як би звертаються до глядача (що було неприйнятно для класичного грецького пам'ятника).
Золоте століття Августа не могло просто так піти в небуття – адже довкола нього створювався ореол безсмертя. І Рим починає будувати собі пам'ятники. Собі і своєму сімейству Август спорудив на марсовому полі величний мавзолей, близько 90 метрів у діаметрі, що складався з двох могутніх концентричних стін і насипного пагорба з вічнозеленими деревами. Можливо пагорб вінчався статуєю правителя.
Представлення про стиль культової августової архітектури дає храм в Німі (поч. I ст. н.е. Південна Франція), що належить до типу псевдопериптера, у якому акцентувався внутрішній простір. Класичні форми коринфського ордера строго дотримані, пропорції стрункі, у порівнянні з республіканськими храмами з'явилося тяжіння до добірності, нарядності. Храм вибудований з рожевого вапняку, має шестиколонний портик. У композиції цілого проступають вольова напруга і розумова ясність, що додають будівлі відтінок офіційності. Урочистість підсилюється і тим, що храм піднятий на високий подіум (основа).
Поряд з пануючим класичним плином продовжувала розвиватися архітектура, що мала чисто практичне значення, наприклад, інженерні будівлі. Мудра простота задуму, уміння досягти художнього результату деякими, але виразними засобами відрізняють грандіозний по висоті Гардський міст в Німі (Південна Франція), що є частиною акведука, який постачає воду місту Немуз. Міст являє собою багатоярусну крупнопрольотну аркаду над долиною ріки Гар. Майже рівні по висоті великі прольоти арок двох нижніх ярусів завершуються низькою аркадою. Горизонтальність і масштабність спорудження і разом з тим його легкість підкреслені динамікою ритму наростаючих різного розміру аркових прольотів середньої аркади, що одержала значення композиційного центра. Гардський міст — символ інженерного мистецтва Риму.
Уже за перших наслідників Августа починає зникати мнима ідеальність золотого століття. Новою віхою в мистецтві стало правління Нерона, одного із самих божевільних деспотів на римському троні.Імператор Нерон вирішив додати Риму новий вигляд. Він дивився на Рим, як на своє особисте володіння, у якому центром повинний був стати його будинок. По указі імператора були таємно спалені кілька міських кварталів, на місці яких імператор спорудив його - знаменитий Золотий будинок. Він був і палацом, і віллою одночасно. Древні автори, сильно перебільшуючи, писали, що тут розстилалися безбережні сади і поля і все було незвичайне і величезне. Збереглося кілька залів. Деякі з них мають незвичайну форму (наприклад, восьмикутну). Стіни, аркові ніші, склепінні перекриття зведені настільки сміливо і красиво, що будинок, позбавлений усяких прикрас, вражає своєю оригінальною конструкцією. Прикрашали будинок фрески третього помпейського стилю, ще більш витончені і тонкі, чим раніше. На світлому тлі золотаво-жовтим, блакитнуватим, смарагдовим були розмежовані тонкі рамки, між якими на тендітних гірляндах звисали золоті посудини. На стінах у рамках поміщались окремі картинки, зверху йшли невеликі фризи з фантастичними зображеннями морських кентаврів, пташок, масок.
Високий розквіт переживали провінції. Римська імперія перетворилася в імперію рабовласників Середземномор'я. Сам Рим придбав вигляд світової держави. Кінець I і поч. II ст. н.е. (період правління Флавіїв і Траяна) — час створення грандіозних архітектурних комплексів, споруджень великого просторового розмаху.
Поруч із древнім республіканським форумом були зведені, призначені для урочистих церемоній, форуми імператорів (Форум Траяна й ін.), які прагнули увічнити себе пишними спорудженнями. Будувалися багатоповерхові будинки — вони визначили вигляд Рима й інших міст імперії. Дотепер вражають своєю суворою величчю руїни гігантських палаців на Палатині (I ст. н.е.).
Втіленням могутності й історичної значущості імператорського Риму були тріумфальні спорудження, що прославляють військові перемоги Риму. Тріумфальні арки і колони зводилися не тільки в Італії, але й у провінціях на славу Риму. Римські спорудження були там активними провідниками римської культури, ідеології. Арки споруджували по різних приводах — і на честь перемог, і як знак освячення нових міст. Однак їхній первинний зміст зв'язаний із тріумфом — урочистим ходом на честь перемоги над ворогом. Проходячи через арку, імператор повертався в рідне місто вже в новій якості. Арка була границею свого і чужого світу.