Архітектура стародавнього Риму

Головне завоювання римлян у будівництві суспільних споруджень — створення величезних внутрішніх просторів, вільних від внутрішніх опор. Необхідність їх перекриттів викликала розвиток могутніх склепінних і купольних конструкцій, що лише обмежено застосовувалися на Сході й у Греції. Римська техніка стала широко використовуватися в цивільній і культовій архітектурі. Вона послужила зразком для розвитку візантійської і європейської архітектури.

Основною формою перекриттів був циліндричний звід з бетону і каменю. Його бічний тиск сприймала опорна стіна, що грала важливу роль у римській архітектурі. З перетинання двох циліндричних зводів однакової висоти в підніжжях зводу (п'ятах) і вершині (де закладений замковий камінь) вийшов хрестовий звід. При рівності прольотів він дає в плані квадрат. Внутрішня поверхня зводів утворює у перетинанні гострі краї — ребра, у основі яких зосереджується тиск зводу. Це дало можливість прорізати опорні стіни напівциркульними арками, замінити стіну окремими стовпами, що приймали на себе тиск арки.Витягнуті в довжину приміщення залів-галерей звичайно поділялися на квадрати і перекривалися ланцюгом хрестових зводів, що породжувало ефектне розчленовування внутрішнього простору. Із перекриття, що рівномірно піднімалося нагору, круглої в плані будівлі виник купольний звід, що утворив півкулю. Багатокутні в плані приміщення перекривалися зімкнутими зводами (монастирський звід) чи сферичним куполом. В останньому випадку купол спирався своїм кільцем тільки на середину бокових стін, а перехід від форми окружності до багатокутника заповнювався увігнутими сферичними стінами — «вітрилами».

У республіканський період склалися основні типи римської архітектури.

Сувора простота життєвого укладу в умовах постійних запеклих воєн знайшла відображення в конструктивній логіці монументальних інженерних споруджень. У них раніше всього проявилася своєрідність римського мистецтва.

Звертають увагу грандіозні спорудження — древні оборонні стіни Рима, що виник ще в VIII ст. до н.е. на трьох пагорбах: Капітолії, Палатині і Квирипалі, вимощені з каменю (рання — VI ст. до н.е. і так звана Сервієва стіна — 378—352 р. до н.е.).

Римські дороги мали важливе стратегічне значення, вони поєднували різні частини країни. Ведуча до Рима Аппієва дорога (VI-III ст. до н.е.) для руху когорт і гінців була першою з мережі доріг, що вкрили пізніше всю Італію. Біля долини Аріччі дорога, мощена товстим шаром бетону, щебеню, плитами лави і туфу, йшла через рельєф місцевості по масивній стіні (197 м довжиною, 11 м висотою), розчленованою в нижній частині трьома наскрізними арковими прольотами для гірських вод.

Поступово в наступні століття Рим стає найбільш багатим водою містом світу. Могутні мости й акведуки (акведук Аппія Клавдія, 311 р. до н.е., акведук Марція, 144 р. до н.е.), що пробігають десятки кілометрів, зайняли помітне місце в архітектурі міста, у вигляді його мальовничих околиць, входячи невід'ємною частиною в пейзаж Римської Кампаньї. До найдавніших склепінних конструкцій відноситься стічний канал (клоака Максима) у Римі, що зберігся до наших днів.

Громадське життя протікало на ринковій площі. Наприклад, у греків вона називалася агорою і звичайно, як в Афінах, знаходилася в підніжжі акрополя. У римлян це був форум. Спочатку це був центр ремесел і торгівлі, але потім, включивши в себе прилягаючий до нього коміцій (місце народних збор) і курію (будинок сенату), форум об'єднав у собі також адміністративні і політичні функції. Тут відбувалися події, що торкалися повсякденного життя рядового римлянина, але тут же розігралося і багато драматичних епізодів римської історії. Тут відбувалися всі головні міські події: збори, ради, тут оголошували важливі рішення, навчали дітей, торгували, вона служила ареною політичної діяльності, народних зборів, військових тріумфів. Форум був домівкою римського красномовства, а разом зі своїми нащадками, сусідніми імператорськими форумами, він став колискою римського права. Форум постійно згадується в римській літературі. Слово «форум» застосовується як до простору під відкритим небом, так і до прилягаючих будинків. Походження слова “forum” було неясно самим древнім. Варрон, «самий вчений з римлян», зв'язував його з дієсловом “ferre” («нести») і витлумачував як місце, куди «виносилися» усі суперечки, а також товари. Така інтерпретація цінна вже тим, що вказує на дві споконвічні функції форуму. Сучасні учені воліють зводити його до слова “fores” («двері») і прислівникам “foras”, “foris” («зовні»), припускаючи, що із значення «місце перед» згодом вийшло позначення «площі поза міськими ворітьми», а виходить, «базарної площі». Однак контексти, у яких використовується близьке слово “forus”, вказують у більшому ступені на «закрите місце», так що для римлян архаїчного періоду форум цілком міг означати «обгороджену площу в долині за міськими стінами», що приблизно відповідає ринкам поза стінами провінційних італійських міст у Середньовіччя і новий час. Згодом зв'язок, що спостерігався в слові «форум» із судовими засіданнями і політичними дебатами, привів до виникнення більш абстрактного значення, прийнятого в сучасному світі: форум – це «місце дискусій». В архітектурний ансамбль входили храми, базиліки, крамниці торговців, ринки. Площі прикрашалися статуями знаменитих громадян, політичних діячів і були оточені колонами, портиками.