АРАТТА
4) виконання роботи під керівництвом інших людей.
Люди зі здібностями до одного з чотирьох видів діяльності формують 4 варни[2]:
1) Люди духу - жерці і мислителі;
2) Люди влади - воїни і державні адміністратори;
3) Люди справи - господарі, здатні самостійно та ініціативно вести власне господарство;
4) Непосвячені - несамостійні виконавці, котрі потребують зовнішнього керування, наймані працівники, неповнолітні.
Всі чотири варни створені Богом з різних частин свого божественного тіла, тому вони взаємозалежні і складають цілісний соціальний організм. Кожна людина може вибрати свою варну. Лише у своїй варні людина може знайти свою природну діяльність і виконати своє земне призначення (“дгарму”). Для вибору свого шляху людина повинна володіти особистою свободою.
Перші три варни належали до “двічі народжених” - посвячених до самостійної діяльності. Кожна з цих варн мала свій символічний колір (барву): 1) жерці - білий; 2) воїни - червоний; 3) господарі - чорний. Тому державним символом став біло-червоно-чорний триколор (білий нагорі, чорний внизу). Він відображав соціальну структуру арійців і символізував нерозривну єдність трьох активних варн. Цей символ зберігся у традиційній українській вишиванці - на білому полотні червоними і чорними нитками.
3. Технологічний прорив:
Рама і керовані ним арії-аратти познайомили місцевих бореалів із землеробством, яке вже стало можливим після потепління післяльодовикового періоду. Вони навчили їх здоровому способу життя і правильному харчуванню. Їжа була розділена на “чисту” і “нечисту”. Рама заборонив споживати вміст шлунків убитих оленів, турів та інших тварин, що було поширеним у місцевих мисливців.
Рама запровадив правило зовнішнього обмивання, причому з милом. Неподалік оселі Рами спорудили милоробню. Мильну масу робили з особливих трав і грязей за рецептом Рами.
Таким чином, нова цивілізація починалась з духовного і фізичного очищення, а її системоутворюючим принципом стало ГАРМОНІЙНЕ ПОЄДНАННЯ НЕБЕСНОГО І ЗЕМНОГО. Це була головна ідея Рами. Вона закодована в самому його імені: “РА” (активне небесне начало, божественне світло, Бог) , “МА” (пасивна матерія, речовина, земний світ).
Але чому Рама пішов на північ, до Києва? Цивілізація третього психоінформаційного рівня, започаткована в Сонцеподібній Аратті, для свого розвитку потребувала нової енергетики, нових територій і нового духовного центру. Проте була ще одна поважна причина, яка стимулювала розселення на північ. Йдеться про природну катастрофу, що відбулася через дві тисячі років після Великого потопу.
***
Арійські народи, які народжувались і виходили у широкі світи з українського етнотворчого казана, відомі під багатьма назвами, зокрема: Руси (світлі, русяві), Самари-сумери-кімери-кімерійці (сонячні воїни, люди холоду, “зимарі”), Гали-Галати-Галилеяни (тобто “білі” , порівняйте з грецьким “гала” - молоко і українським “набіл” - молокопродукти), Гелони-Будини, які мали столицю Гелон (нині Більське городище, що над Ворсклою) і, за повідомленнями Геродота, говорили еллінського (геллонською) мовою, Кельти (тобто “люди холоду” - згадка про приполярну Гіперборею, порівняйте з англ. cold і нім. Kälte - холод), Таври (богатирі, “яр-тури” - носії сили турів, кентаври - кінні таври) Сколоти (зовнішня назва - скити), Анти (богатирі, герої, від яких пішли “антична культура” і “античні (тобто, героїчні) часи”), а також Роксолани (від русколань - руська земля), Россомони (від русо-ман - русява людина), Черкаси (священні воїни), Козаки (воїни, мечоносці), Укри (мудреці, “учителі волхвів”).
Трипільська Аратта “породила іранські Аратту і Арту, індійські Арату і Бгарату, етруську Артану, древньоруські Арту і Арсанію. Нащадки араттів (ті, що вирушили в мандри з материнської України) в III-II тисячоліттях до н.е. називали себе “сонячними” - ілонами (звідси Іліон - Троя) і лелегами (лелеками, грецькою - “пелазгами”). Лелеги-ілони стали предками троянців (лілів, венедів...), греків (пелазгів, еллінів, данайців...), частково римлян (венедів, етрусків, сабінів...), слов'ян (іллонів, гелонів, краян, венедів, нориків, русів...). На Черкащині традиція “Сонцеподібної країни землеробів” проіснувала до Київської Русі - до складу якої, за свідченнями арабських мандрівників IX-X століть, входило князівство Арсанія зі столицею Артою. Напевно, саме ця країна вважалась іранцями земним раєм і втіленням вищого світоустрою - священною Артою; такі уявлення могли у них скластися в арійські часи.