АРАТТА

Що нам ще відомо про Аратту? Наприклад, те, що вона не знала рабства. Серед відомих записів Аратти лише один раз згадується слово раб, і то лише як “раб плуга країни” - тобто це міг бути і жрець, зобов'язаний починати оранку та інші роботи сільськогосподарського циклу.

Археологія свідчить, що пізніше активність аріїв почала зміщуватися з Подунав'я на північ, де виникла Нова Гіперборея - Придніпровська Аратта (Трипільська археологічна культура). Перший етнос Сонцеподібної Аратти (5969-5434) став перехідною ланкою між статичним старим і динамічним новим світом. Це був своєрідний “експериментальний зразок”, предтеча, діючий прототип нового, творчого мислення і нової соціальної організації. Тому на ньому ніяк не можна було зупинятися - потрібно було негайно зробити наступний крок. Річ у тім, що в період 5969-5434 р. до н.е. новонароджена арійська раса ще живилась традиціями і мудрістю допотопної бореальної раси. Проте настав час розірвати “пуповину” і почати самостійне існування. Для цього треба було почати розвиток на новій території. Нею і стало Дніпро-Дністерське межиріччя, де почався новий етап розвитку арійської спільноти.

Згідно з наявною інформацією, саме в 5508 році до н.е. відбулося заснування (або освячення) в Києві нового духовного центру (замість гіперборейського Шу-нуна) і зачаття нового арійського етносу у Придніпров'ї, який майже через століття - у 5434 році до н.е. - народився як системоутворюючий етнос Трипільської Аратти (Трипільської археологічної культури) - Нової Гіпербореї. На цей раз в ролі батьківського етносу виступила частина людності Сонцеподібної Аратти, яка пішла на північ після демографічного вибуху в Нижньому Подунав'ї і Нижньому Подніпров'ї. Зрозуміло, що це була найактивніша частина населення, передусім молодь, схильна до подорожей, пошуку пригод і слави.

Структура утвореної держави походила на нагадувала систему майбутньої Греції: Аратта являла собою сукупність великих (площею до 500 га) міст-полісів, кожний з який оточений був малими селами.

З повідомлень згаданого тибетського дослідника та вже відомих нам даних можна зробити висновок, що духовний центр у Києві був заснований Рамою - царем-жерцем з подніпровського Шу-нуна. Рама приніс на північ, яка була заселена в основному європеоїдами-бореалами, 1) нову світоглядну систему, 2) нову соціальну організацію і 3) нові технології.

1. Світоглядний прорив:

Рама заборонив людські жертвоприношення і зрівняв гідність чоловіка та жінки-матері. Він вчив, що людина збагачується світлом знань і любові з одного джерела - від Бога-Вседержителя, земним символом якого є Сонце.

Людина складається з земної матерії, але вона є творінням Неба. Людина - це союз небесного і земного, невидимого світу і світу фізичного. На знак цього союзу небесного вогню і земної матерії Рама урочисто прийняв релігійний жовто-блакитний штандарт і хрест: вертикаль (Божественне чоловіче начало, еволюційний розвиток) і горизонталь (Божественне жіноче начало, збереження досягнутого), їхнє поєднання означало любов і народження дитини - Божого Сина.

Рама вчив, що існування гармонійного союзу Неба і Землі має підкріплюватися необхідними структурами, організацією і матеріальним забезпеченням. Все, що робить людина, має цінність лише тоді, коли воно здійснюється нею свідомо і добровільно.

2. Організаційний прорив:

Рама вчив, що земне людське суспільство подібне до суспільства на небесах. В основу організації Всесвіту покладена ідея (архетип) Людини - Пуруша. За цим єдиним людським “шаблоном” влаштовані і невидимий світ (Небо), і народ, і окрема особистість. Пуруша - це символ гармонійного поєднання Неба і Землі.

Рама вчив, що кожна людина народжується вільною і має здібності до однієї чотирьох сфер людської діяльності:

1) світоосягнення;

2) державна влада і збройний захист;3) самостійна та ініціативна господарсько-організаційна діяльність;