Cпівпраця франції й України у військовій галузі

Франція бере участь у діяльності Спільної робочої групи з реформування сектору оборони в Україні. Завдяки білатеральному співробітництву з нашою державою Франція сприяє реформуванню національної оборони з метою втілення моделі, що відповідає потребам та реальним можливостям України [6].2. Допомога в розбудові української армії (через організацію делегацій). Мета визначається програмою «Партнерство заради миру» за лінією НАТО. Проте французи активно діють і на білатеральному рівні [5].

Україна прагне до професіоналізації армії, тому доцільно запросити французького радника, адже Франція в цьому питанні має певний досвід. Проте умови в Україні (зокрема, бюджетні) інші, тому французький радник має попередньо ознайомитися з українською специфікою.

Варто пригадати оренду французами українського полігону. У травні — червні 2002 р. на полігоні «Широкий лан» відбулися навчання другої бронетанкової бригади сухопутних військ Франції, де випробовувалися танки «Leclerc» (вперше в історії близько 40 бойових машин цього класу випробовувалися за кордонами Франції). Однак помилково вважати цей захід спільними військовими навчаннями. Фактично це було французьке навчання, проведене на орендованій українській території. Маємо зазначити, що після цієї події штаб ЗС Франції не ініціював у подальшому таких масштабних заходів в Україні.

З 1992 р. Франція сприяє модернізації Збройних Сил України. Розробляючи щорічно близько 20 — 30 заходів для білатеральної співпраці з Україною, Франція не прагне концентруватися на кількісному вимірі [6]. Кількість стажерів визначається залежно від країни. На початку 1990-х рр. пріоритет мали країни Центральної Європи у зв’язку з їхнім вступом до ЄС та НАТО [5]. З часом Україна долучилася до програм стажування. Враховуючи політику євроатлантичної інтеграції України, нині варто зробити запит стосовно збільшення кількості українських стажерів у Франції. Доцільно також проаналізувати нагальні сфери стажування.

Рівень співробітництва визначають також за коефіцієнтом реалізованих заходів (див. діагр. 1, 2). Кількість запланованих заходів — від 20 до 30 щорічно. Стовідсотково їх не виконують, ймовірно, впливає те, що не завжди можна знайти відповідну кандидатуру для стажування, яка володіла б французькою. Можливо, мають місце фінансові проблеми. Нині відсоток реалізованих заходів стабілізується і коливається в межах 70 — 80%.

Глосарій. На наш погляд, цікавим проектом двостороннього французько-українського співробітництва є опрацювання та друк французько-англійсько-українського словника військової термінології (глосарія). Цей захід фінансує відділ військового та оборонного співробітництва міністерства закордонних справ Франції. Глосарій, що міститиме близько 3 тис. термінів та понять, укладають французькою, англійською та українською мовами. Нині закінчено роботу над першим томом, що містить терміни зі сфери міжнародних відносин, питань стратегії та безпеки. Другий том буде присвячено термінам зі сфери тактики та логістики. З боку України проект реалізує Військовий інститут університету ім. Т.Шевченка, з французького — Центр доктрини використання збройних сил. Потреба України мати власну термінологію (що сприятиме належному опрацюванню національної концепції збройних сил держави), з одного боку, та активна участь нашої держави в міжнародних миротворчих операціях, з другого, зумовили нагальність проекту. До розробки глосарію підштовхнула практична співпраця (досвід співробітництва з французами у Боснії). Термінологія є важливою під час опрацювання Воєнної доктрини. Крім того, проект є засобом поширення французької мови в Україні. Глосарій полегшить взаєморозуміння під час майбутніх спільних операцій [8]. Видання розраховано на військових, політиків, дипломатів, науковців. Цей проект, безсумнівно, є внеском у практичну реалізацію курсу на євроатлантичну інтеграцію України. Вступ України до НАТО потребує реформ і коштів, а також передбачає інтенсивніший рівень співробітництва, зокрема військового. Чим швидше Україна буде готова до співпраці, тим легше дійти консенсусу.

Співпраця у сфері внутрішньої безпеки. Французько-українське співробітництво у сфері внутрішньої безпеки (тобто співпраця поліції та міліції, активне співробітництво між внутрішніми військами та жандармерією) — одна з найновіших галузей.

3 вересня 1998 р. у Києві підписано угоду між Французькою Республікою й Україною щодо співробітництва поліції з міліцією. Означену угоду ратифіковано Верховною Радою та Національною асамблеєю.

Згідно з угодою, до компетентних органів, що реалізують співпрацю з боку Франції, належать міністерство внутрішніх справ, головне управління національної поліції, служба міжнародного технічного співробітництва поліції (SCTIP) і відповідні центральні відділи. З українського боку за співпрацю відповідають Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Національна митниця, Державний комітет із захисту кордонів, Центральна податкова адміністрація [9]. Восени 2003 р. у Посольстві Франції в Україні почав працювати аташе з внутрішньої безпеки — представник французької поліції та жандармерії.