Cпівпраця франції й України у військовій галузі
Гальмуючим чинником у розвитку відносин у військовій галузі на певному етапі була секретність, що панувала у Збройних Cилах України. Цікавими для досліджень тут можуть бути питання спільних навчань, екіпіровки та житла військовослужбовців.Проблема також у тому, що співробітництво у військовій галузі загалом розвивалося хаотично. У галузі озброєння французькі та українські інтереси іноді протидіють (наприклад, зазнала невдачі програма створення спільного танка). Необхідно розвивати контакти між сучасною та майбутньою елітами, маємо спільно опрацьовувати амбітні проекти, виокремити сфери, де французький досвід найкращий та залучати його в Україну. При цьому важливо опановувати французьку мову українським військовим, а українську — французам (англійська може слугувати для підписання документів). З метою кращого взаєморозуміння необхідно, аби певна кількість офіцерів знала мову країни своїх колег [3].
Конструювання оптимальної моделі французької військової політики втілилося 1998 р. в ідею створення відділу при міністерстві закордонних справ Франції, який би займався військовим та оборонним співробітництвом. Управління військового та оборонного співробітництва підпорядковано генеральній дирекції з питань політики та безпеки. Отже, військовою та оборонною співпрацею керують саме на політичному рівні. Створення такого відділу пояснюють необхідністю координації та взаємодії в межах загальної політики співробітництва. Мета такої співпраці — визначити країни для партнерства, розробити проекти, проаналізувати проблеми та розв’язати їх. Слово «партнерство» є ключовим. Країни сприймаються як рівноправні партнери.
У процесі партнерства Франція в змозі направити у довготермінове відрядження (до двох років) військових фахівців, у короткотермінове відрядження (15 днів/місяць) — експертів для аналізу проблеми, реалізувати проект на запит держави.
Управління військового та оборонного співробітництва при міністерстві закордонних справ Франції запропонувало проект щодо створення у складі внутрішніх військ МВС України центру підготовки сил з підтримання громадської безпеки (особливо під час демонстрацій, страйків, громадських акцій). Франція може поділитися досвідом організації і функціонування мобільної жандармерії. У перспективі тут можуть навчати не лише українських правоохоронців, а й фахівців сусідніх країн. Україна зацікавилася проектом. Витрати на створення й утримання такого закладу становитимуть десятки мільйонів євро, тому, ймовірно, до реалізації проекту буде залучено Європейську комісію. До речі, з 2005 р. в Україні перебуває французький радник (офіцер жандармерії) при Командуванні внутрішніх військ МВС, який здійснює консультативну допомогу щодо цього проекту.
Французько-українське співробітництво у військовій галузі не повинно обмежуватися європейським регіоном [4]. За часів СРСР українці накопичили неабиякий досвід у розмінуванні. Отже, зокрема в Африці, французи можуть працювати й викладати спільно з українцями, які краще знають конструкцію мін колишнього Варшавського пакту і розмовляють, окрім української, російською (нею володіє багато африканських фахівців, які навчалися в Радянському Союзі).
Французько-українське співробітництво у військовій галузі реалізується за двома основними напрямами:
1. Освіта. Найважливішим є стажування українських офіцерів у загальноармійському коледжі оборони збройних сил Франції (CID), що за статусом відповідає Національній академії оборони України (НАОУ). З 1995 р. щороку один український офіцер проходить там стажування. Мета — сприяти формуванню еліти української армії [5].
Українські офіцери навчаються на різноманітних курсах (від трьох місяців до року) в піхотній, танковій, інженерній, транспортній та тиловій школах сухопутних військ Франції, а також у штабній школі. Для них організують інформаційні поїздки у військове училище Сен-Сір для обміну досвідом.
Франція направляє викладачів до українських вищих військових навчальних закладів (Київ, Одеса, Львів, Харків) та Національної академії оборони в Києві. З України запрошують на мовні курси та стажування викладачів французької (мовна школа в м. Рошфор).
Франція приділяє увагу підготовці представників українських збройних сил для виконання миротворчих операцій. З 1998 р. одного старшого французького офіцера-консультанта відряджено до Національної академії оборони України. З 2003 р. він посідає посаду співдиректора Центру підготовки офіцерів багатонаціональних штабів при НАОУ. Серед його завдань — надання експертної оцінки у сфері зовнішніх операцій і стандартів НАТО та ООН. Він також є сполучною ланкою між центральним апаратом та аташе оборони країн НАТО, які працюють у Києві, різноманітними структурами НАТО в Києві (центр документації НАТО), коледжем оборони НАТО в Римі. Офіційний Париж сприяє зміцненню відносин України з НАТО. Ці відносини набули конкретних форм на саміті в Празі під час адаптації Плану дій Україна — НАТО та щорічних планів дій.