Розвідувальні служби в системі демократичного цивільного контролю

Завдання служб внутрішньої розвідки різних держав відмінні. Але передусім усі вони мусять підтримувати правоохоронні органи, зокрема, міліцію (поліцію), митну і прикордонну служби та інші урядові структури. Допомагає у цьому збір та аналіз інформації з метою попередження й розкриття таємно організованої діяльності, такої як:

•шпигунство (зокрема економічне);

•саботаж та підривна діяльність;

•тероризм;

•політичний, етнічний та расовий екстремізм;

•організована злочинність;

•виробництво та розповсюдження наркотиків;

•виготовлення фальшивих грошей та відмивання грошей;

•розповсюдження зброї масового ураження;

•незаконна торгівля зброєю;

•нелегальна імміграція;

•усі види контрабанди;

•активне радіоелектронне приглушення, хакерство, розповсюдження дитячої порнографії тощо.

У виконанні своїх завдань служба внутрішньої розвідки використовує відповідні специфічні засоби добування інформації:

•цілеспрямоване прослуховування розмов;

•пасивний перехват (прослуховування) інформації, що передбачає таємний контроль за розмовами об’єктів нагляду;

•упровадження агентів в організації, які перебувають під наглядом;

•нагляд.

Головна мета служб зовнішньої розвідки — збір інформації за кордоном, її аналіз та оцінка з точки зору значущості для попередження загрози безпеці держави, а завдання служб зовнішньої розвідки країн визначаються з огляду на реалії дійсності та устремління держави. Та є й завдання, схожі для всіх служб зовнішньої розвідки:•підтримка державної системи безпеки і зовнішньої політики була і є пріоритетним напрямом роботи;

•інформаційна війна. Служба зовнішньої розвідки відіграє значну роль у переважанні, а інколи й домінуванні країни в інформаційній війні. Дії із захисту державних і приватних комп’ютерних мереж, збір інформації про можливу загрозу інформаційної війни з боку інших держав вважають необхідним підгрунтям для створення ефективної системи захисту найзначніших об’єктів державної інфраструктури. Цей вид діяльності розвідувальних служб порушує багато моральних і правових питань. Так, постає проблема розмежування міжнародних і внутрішньодержавних проникнень до інформаційної системи, що ускладнює розподіл завдань обох служб розвідки та вибір відповідних законів, які діятимуть у певній ситуації;