Актуальні питання організації медичного забезпечення військ. Задачі і організація медичної служби зс україни у воєнний час

Ці позитивні моменти відображаються і на кінцевому результаті роботи – інфекційній захворюваності. Так, у 1998 р. майже у 2-а рази зменшилась спалахова захворюваність інфекційними хворобами у Збройних Силах України (кількість захворіліх), а кількість спалахів скоротилася на 14%, що є свідченням своєчасного проведення цілеспрямованих протиепідемічних заходів (Схема).

Медична служба Збройних сил України на воєнний час має 286 медичних частин та закладів, у тому числі:

евакопунктів (ОК) – 2;

евакопунктів (розподільчих) – 1;

евакопунктів (місцевих) – 5;

госпітальних баз – 16;

військових госпіталів – 22;

військово-польових багатопрофільних госпіталів – 23;

військово-польових авіаційних госпіталів – 4;

медичних бригад – 6;

військово-санітарних підрозділів – 26;

окремих авттосанітарних батальонів – 20;

окремих медичних загонів – 22;

окремих транспортних санітарних авіаційних ескадрилій – 3;

окремих рот авіаційно-технічного забезпечення – 3;

військових санаторіїв – 17;

Українська військово-медична академія – 1;

науково-дослідний інститут проблем військової медицини – 1;

інтернатур медичного складу – 2;

санітарно-епідеміологічних закладів – 28;

поліклінік – 7;

медичних складів – 18;

кафедр ектремальної і військової медицини – 16;

військових представництв – 6;патологоанатомічних лабораторій – 5;