Актуальні питання організації медичного забезпечення військ. Задачі і організація медичної служби зс україни у воєнний час

-8 медичних батальонів дивізій;

-19 пересувних госпітальних баз;

-19 територіальних госпітальних баз;

-21 стаціонарний військовий госпіталь;

-19 військових багатопрофільних госпіталів;

-18 військових санаторіїв;

-6 медичних бригад;

-19 окремих медичних загонів;

-26 військових санітарних поїздів;

-20 автомобільних санітарних батальонів;

-28 санітарно-епідеміологічних закладів;

-2 загони заготівлі крові;

-18 медичних складів;

-67 інших військових медичних частин та закладів.

Це дає можливість, не знижуючи якість та ефективність надання медичної допомоги пораеним та хворим, скоротити існуючий комплект військово-медичних частин та закладів на воєнний час на 40%,. Військовослужбовців – на 51%, у тому числі лікарів – на 52%, працівників – на 47%.

Основні положення організації медичного забезпечення

Збройних Сил України на воєнний час

Найбільш важливе значення для організації медичного забезпечення військ мають санітарні втрати. В оборонній операції вони будуть коливатися від залежності можливостей імовірного противника застосувати найсучаснійши зразки зброї, від ступеню інженерного обладнання оборонних позицій наших військ, захисту (укриття) особового складу, можливостей щодо знищення засобів збройної боротьби противника та його особового складу, а також від виникнення та розвитку воєнного конфлікту.

Необхідно сказати, що згідно з розробленими Генеральним штабом основними поглядами на застосування Збройних сил при підготовці та відбитті агресії проти україни воєнні конфлікти можуть бути:

-низького рівня інтенсивності;-середнього рівня інтенсивності;

-високого рівня інтенсивності.

При цьому передбачається, що на відміну від знайомих нам за часів колишнього СРСРО показників операцій, при воєнному конфлікті високої інтенсивності складовими частинами операції Збройних Сил є: