Актуальні питання організації медичного забезпечення військ. Задачі і організація медичної служби зс україни у воєнний час

Згідно з вимогами запропонованої системи лікувально-евакуаційного забезпечення оборонної операції медичної служби об’єднання треба буде по новому вирішувати питання використання існуючих до початку бойових дій сил та засобів.

Перша медична допомога, долікарська та перша лікарська допомога пораненим та хворим батальонів, полків, бригад буде надаватися штатними силами та засобами військової ланки.Військово-польві пересувні госпіталі медичної бригади розгортаються у смузі з’єднань, які вони забезпечують, в готовності до прийняття поранених та надання їм кваліфікованої медичної допомоги. При цьому на кожну дивізію, яка веде бойові дії, виділяється по одному – два ВППГ, а на дві бригади – один ВППГ.з метою безперервного надання медичної допомоги пораненим та хворим у випадку переміщення ВППГ І ешелону в 30-40 км від нього розгортається ІІ ешелон військових польових пересувних госпіталів.

Особовому складу польових органів управління (КП, ТПУ)надають кваліфіковану медичну допомогу в медичних ротах з медичного батальону підсилення, окремих медичних загонах або в найближчих стаціонарних госпіталях.

Зміст та обсяг роботи етапів медичної евакуації об’єднання можуть різко змінюватися залежно від тактичної та оперативної обстановки. Так, в умовах стабільної оборони та постійної евакуації поранених та хворих в госпітальні бази є можливість надання кваліфікованої медичної допомоги в ВППГ в повному обсязі. При несприятливій обстановці медична допомога на цих етапах медичної евакуації може скорочуватися до проведення невідкладних заходів кваліфікованої медичної допомоги, а при надзвичайних кмовах – до заходів першої лікарської допомоги.

І ешелон складають пересувні госпітальні бази (ПГБ), які розгортаються в смузі кожного армійського корпусу на відстанні 80-120 км від переднього краю оборони.

У ПГБ І ешелону завершується надання пораненим та хворим кваліфікованої медичної допомоги, а також будуть виконуватися заходи спеціалізованої медичної допомоги,. Відстрочка яких загрожує небезпечними наслідками для життя поранених.

Крім того, в лікувальних закладах І ешелону планується здійсьнювати тимчасову гомпіталізацію нетранспортабельних поранених та хворих, а також лікування поранених з терминами видуження до 25 діб.

ПГБ ІІ ешелону розгортається на відстані до 100 км в глибину країни від І ешелону, та територіальна госпітальна база наступної області від лінії фронту. Обсяг медичної допомоги в лікувальних закладах цього ешелону розширений, а терміни лікування збільшені до 45 діб.

ІІ ешелон ПГБ і ІІ та ІІІ ешелони ТерГБ повинні приймати поранених та хворих як із госпітальних баз І ешелону, так із військових частин, закладів, що розташовані у тилових смугах оперативних об’єднань.

Слід зауважити, що для розгортання пересувних госпітальних баз медичної служби Збройних Сил доцільно завчасно планувати військові містечка, що будуть звільнені військами, а також адміністративні будинки населених пунктів.

Дуже важливе значення в оборонній операції має медичне забезпечення військ при здійсненні ними контрудару, нанесення якого буде поєднуватися з проведенням частиною військ оборонних бойових дій. Під час нанесення контрудару різко зростають санітарні втрати, що викликає необхідність впровадження завчасно створеного резеову сил та засобів медичної служби. Разомз тим до початку контрудару військово-польові пересувні госпіталі будуть заповнені пораненими та хворими. Виникають дуже несприятливі умови для діяльності медичної служби об’єднання. У зв’язку з цим успіх медичного забезпечення військ, що наносять контрудар, визначається наявністю та умілим використанням резерву сил та засобів медичної служби.

При веденні оборонної операції важливим напрямком діяльності медичної служби є робота з профілактики у військах інфекційних захворювань, ліквідації виявлених епідемічних спалахів. При цьому особливу увагу слід приділяти профілактиці кишкових інфекцій, перш за все вірусного гепатиту, дизентерії, черевного тифу,. Паразитарних тифів, а також природно-осередкових інфекційних захворювань, небезпечність виникнення яких у зв’язку з тривалим перебуванням особового складу на одному місці та значним обсягом земляних робіт зростає.велике значення має дійовий санітарний нагляд за утриманням та очискою території, проведення широкого комплексу дезінфекційних заходів, організація дератизаційних робит.