Отруйні речовини подразнювальної та психотоміметичної дії

Симптоми тяжкого ураження тримаються 1-8 год. після виходу з зони хімічного зараження і потім поступово слабшають. Однак місцеві і резорбтивні симптоми тримаються до доби і більше, а повна працездатність відновлюється на 2-3 добу, а також і в пізніші терміни.

При тривалій експозиції подразнювальних речовин у високих концентраціях можливий летальний кінець внаслідок токсичного набряку легень.

Можливі ураження подразнювальними ОР також через шлунково-кишечний тракт при вживанні забруднених продуктів чи води, а також при ковтанні слини. При цьому відразу з’являються болі в епігастральній області, нудота та блювота. Виникає слабість, запаморочення, головний біль, слинотеча, хриплість голосу, біль при ковтанні, збудження, а також пригнічення психоемоційної сфери. Всі ці симптоми зникають протягом 1-3 діб.

Дія ОР на шкіру проявляється при високих концентраціях. Після короткого латентного періоду уражені відчувають сверблячку, жар, напруженість шкіри. При об’єктивному огляді шкіра гіперемійована, набрякла. Високі концентрації CS здатні визивати стійку еритему шкіри і бульозні ураження.

При потраплянні CR на шкіру в людини створюється враження, що тіло “охоплене полум’ям”, потім виникає різкий біль на місці контакту зі шкірою.

Одночасно з болем з’являється опік І ступеня, який зберігається протягом 3-х год.. При цьому CR викликає ураження шкіри в концентраціях у 20 разів менших, ніж CS.

Уражені евакуюються на етапи медичної евакуації. До наслідків ураження подразнювальними речовинами слід віднести стійку гіперемію слизових носа, зіву, гортані, створення стійкого помутніння рогівки, в окремих випадках можливі бронхіт і пневмонія.

Профілактика ураженьі основні принципи лікування

Надійним засобом захисту від дії подразнювальних речовин є протигаз, інколи використовують також засоби захисту шкіри. Для зменшення подразнення слизові оболонки промивають водою, або 2% розчином гідрокарбонату натрію.

У комплексі лікувальних заходів використовуються 3 групи засобів:

а) блокують ноцицептивну еферентну імпульсацію, сприйняття ноцицептивною системою перших сигналів (розчини: 1% дикаїн, 2% новокаїн);

б) активують систему пригнічення ноцицептивного відчуття (промедол – використовується рідко);

в) припиняють еферентну імпульсацію (введення М-холінолітиків при вегетативних реакціях: сльозотечі, салівації, диспептичних розладах).

ТОКСИКОЛОГІЯ BZ, ДЛК. КЛІНІКА, ПРОФІЛАКТИКА, ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ УРАЖЕНЬ

У звичайних умовах Бі-Зет - це безбарвні кристали. Речовина є термостійкою. Погано розчиняється у водi, добре в органiчних розчинниках (у хлороформi). Таким чином, органічні розчинники можна використовувати для очищення заражених поверхонь від цієї ОР. Руйнується лугами, які можна використовувати для дегазації. Дiетиламiд лiзергiнової кислоти (ДЛК, шифр армії США - LSD-25), поки що, не є табельною ОР, а відноситься до резервних ОР.

ДЛК у звичайних умовах також є у виглядi бiлих кристалiв. Плавлення перебігає з розпадом. Погано розчиняється у водi, добре в органiчних розчинниках.Бі-зет та ДЛК у бойових умовах можуть використовуватись у виглядi твердих аерозолiв (димiв). Їх можна розглядати i як диверсiйну отруту для зараження води та продовольства. В органiзм проникають здебiльшого iнгаляцiйним шляхом i через шлунково-кишечний тракт. Первинний контакт без симптомiв. При будь-якому шляху надходження виникає однакова клiника. Дiють на органiзм у дуже малих дозах, у сотнi разiв менших від смертельних. Ефект одного i того ж психотомiметика, який використаний в малих дозах, залежить вiд iндивідуальних особливостей людини i ситуацiї, на фонi якої вiдбувалось отруєння.