Отруйні речовини шкірнонаривної дії

Пероральні ураження виникають при вживанні зараженої води та продуктів харчування. Початковими симптомами іпритного ураження є різкі болі у ділянці живота, слинотеча та блювання, які виникають в період від 15 хвилин до 2 годин з моменту попадання ОР. Далі з'являються рідкі випорожнення (іноді кров'янисті), і розвиваються явища резорбтивної дії. При важкому ураженні іпритом набрякають губи, з'являються везикули, слизова оболонка рота гіперемірується, далі з'являються виразки. Ковтання ускладнюється, з'являється відраза до їжі. Загибель наступає, як правило, на 7-10 добу при явищах загального виснаження.

Ураження люїзитом шлунково-кишкового тракту має дуже багато спільних ознак з ураженням іпритом, але перебігає більш бурхливо з переважанням геморагічних явищ. Диференційна діагностика дуже ускладнена. Смерть може настати через кілька годин при явищах резорбтивної дії.

Резорбтивна дія

При ураженні іпритом поряд із місцевими процесами, які розвиваються на шкірі та слизових оболонках, і при всіх видах ураження можна відмітити симптоми загальної (резорбтивної) дії, які обумовлені:

безпосередньою дією ОР, яка всмокталася або продуктів її розпаду;

рефлекторними нейротрофічними порушеннями в результаті патологічних імпульсів з уражених зон;

всмоктуванням токсичних продуктів розпаду тканин у зоні ураження.

Основні прояви резорбтивної дії

(Демонструється таблиця “Клініка резорбтивної дії шкірнонаривних ОР”)

1. Температурна реакція. Зміна температури відзначається при всіх формах ураження від 37 0С до 400С та вище в залежності від важкості ураження.

2. Центральна нервова система. У більшості випадків відзначається пригнічення її діяльності. Спостерігається депресивний стан, сонливість, загальна астенія, у важких випадках з несприятливим прогнозом можуть виникнути судоми.

3. Серцево-судинна система. Відзначається нестійкість її діяльності. Тахікардія змінюється брадикардією. Далі розвивається слабкість міокарду, аритмія та падіння кров'яного тиску.

4. Кров. У перші дні інтоксикації спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз. Далі розвивається лейкопенія з лімфопенією та зникненням базофілів (зсув праворуч). З боку червоної крові - поступово наростаюча анемія.

5. Органи травлення. Уражаються не тільки при місцевій дії, але й при резорбтивній дії. З'являється гіперсалівація, нудіння, блювання.

6. Нирки. У важких випадках у сечі з'являється білок та циліндри, які тримаються досить тривалий час. Крім цього може розвитись гострий геморагічний нефрит.

7. Обмін речовин. Клінічно: порушення обміну речовин характеризується схудненням і, з часом, розвитком іпритної кахексії, яка є наслідком порушення білкового, вуглеводного, жирового і мінерального метаболізмів. У сечі збільшується кількість азоту, аміаку, креатініну, можлива глюкозурія. У крові ацидоз.

При ураженні люїзитом прояви резорбтивної дії тіж самі, але симптоми наростають більш бурхливо. Може розвиватися колапс внаслідок паралічу капілярів. Можливий розвиток набряку легень (навіть при попаданні люїзиту на шкіру), а у більш пізні строки розвивається вторинна анемія.