Сучасні види зброї та їх вплив на величину санітарних втрат

Санітарні втрати багато в чому залежать від властивостей отруйних речовин і засобів їх застосування. Особливо великі втрати слід очікувати в умовах масованого застосування повітряним способом швидкодіючих високотоксичних отруйних речовин, таких, як зарин,

V – гази, психоміметичні речовини.

Серед загальних втрат від хімічної зброї кількість загиблих (“незворотні втрати”) залежить, в основному, від типу застосованої противником отруйної речовини. У випадку застосування отруйних речовин нервово-паралітичної дії та синільної кислоти відсоток незворотних втрат високий, при використанні іприту і фосгену – значно менший, а для уражень отруйними речовинами, які тимчасово виводять людину із ладу (подразнюючі, сльозоточиві та психохімічні отруйні речовини), такі випадки взагалі не характерні.

Серед санітарних втрат питома вага важкоуражених також буде різною: при застосуванні отруйних речовин типу зарин вони можуть складати більше 50 %, а при використанні іприту – значно менше половини.

Застосування отруйних речовин наземним або повітряним способом з допомогою металевих оболонок, споряджених детонаторами ударної дії і достатньою кількістю вибухових речовин не тільки для розкриття оболонки, але і для утворення дрібних осколків, може привести до того, що частина уражених піддіається комбінованому впливу – токсичному і травматичному. Вони будуть потребувати як терапевтичної (80-90 % випадків), так і хімічної допомоги.

Кількість людей, які опинились під впливом отруйних речовин, залежить від щільності військ на 1 км2.

Рівень захисту людини від хімічної зброї – важливий фактор, який визначає розміри структуру санітарних втрат. Для ілюстрації значення цього положення наводимо дані, які відносяться до зарину.

В США прийнято розрізняти чотири ступеня захищеності людини до моменту застосування зарину:

1.Війська в протигазах. Санітарні втрати будуть мінімальними – в межах до 15 %.

2.Війська забезпечені протигазами і добре вміють користуватись ними, але в момент застосування отруйних речовин не скористалися засобами захисту.

3.Війська забезпечені протигазами, але погано навчені ними користуватися.

4.Війська без протигазів. Допускається, що при цьому можна уразити до 80 % незахищеного особового складу.

Отже, втрати будуть різними в залежності від рівня захищеності військ: в одних випадках вони будуть втрачати 4-10-15 %, а в інших – майже весь особовий склад.

Метеорологічні умови також впливають певним чином на організм людини та стійкість отруйних речовин у зовнішньому середовищі, що відбивається на розмірах санітарних втрат і їх структурі.

3.МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ САНІТАРНИХ ВТРАТ ВІД РІЗНИХ ВИДІВ ЗБРОЇ

Величина втрат від ядерної зброї залежить від багатьох факторів, в числі яких найбільше значення має: число (кількість) застосованих ядерних боєприпасів, їх потужність, вид вибуху, побудова бойовихпорядків і щільність військ, характер і ступінь захисту особового складу. В теперішній час визначають, що на дивізію, яка наступає в першому ешелоні армії, діючої на головному ударі фронту, противник може примінити в груповому ядерному ударі 12-15 ядерних боєприпасів і більше, а на дивізію другого ешелону – до 1- боєприпасів. На дивізії, які діють не менш важливих напрямках, противник може поміняти в 1,5-2 рази менше боєприпасів.

В настановах армії США підкреслюється, що для пораження особового складу військ противника в тактичній зоні необхідно використовувати в основному боєприпаси понадмалої, малої і середньої потужності (від 0,08 до 100 кт) і переважно повітряні (наземні) вибухи.