Сучасні види зброї та їх вплив на величину санітарних втрат

Різкі коливання тиску (баротравма) в поєднанні з дією звукової хвилі (акустична травма) викликають ушкодження барабанної перетинки, середнього і внутрішнього вуха, може виникнути глухота і німота.

Частою травмою будуть контузії з втратою, затримкою пульсу, кровотечею з носу, вух.

Поблизу від епіцентру, які знаходяться в оборонних спорудах, підвалах, тунелях, танках можуть дістати опіки верхніх дихальних шляхів від гарячих газів, які проникають в ці приміщення. Надмірне пилеутворення може викликати задуху. На першому місці по частоті серед втрат від дії ударної хвилі будуть травми голови, на другому – травми кінцівок, на третьому – глухонімота, психоневрологічні реакції, на четвертому – травми грудей.

За матеріалами японської трагедії 60 % смертельних випадків було викликано ударною хвилею. Для захисту від ударної хвилі можливе використання найпростіших укриттів – траншей, ходів сполучення, окопів і т.ін., а також природних укриттів – ярів, зворотніх скатів висот. Ліпше всього захищають від ударної хвилі повністю закриті споруди. На відкритій місцевості уражаюча дія ударної хвилі може бути значно знижена, якщо до її приходу людина встигла лягти на землю.

Ступінь захисту людей у танках приблизно така ж, як і в траншеях. Інша бойова техніка – бронетранспортери, автомобілі, не являються надійним захистом від ударної хвилі, так як повітря, яке рухається з великою швидкістю може відкидати об’єкти техніки на значні відстані і спричиняти серйозні ушкодження під час удару об землю.

2.Уражаюча дія світлового випромінювання

Джерелом світлового випромінювання під час ядерного вибуху є сферичні форми, зона, що світиться (вогнева куля).

Ураження людини можливе в результаті безпосередньої дії світлового випромінювання на шкірні покрови – світлові первинні опіки. А також в результаті загорання одягу і оточуючих предметів – вторинні опіки.

Опіки від світлового випромінювання за своїм характером мало чим відрізняються від звичайних опіків вогнем, окропом, парою. Опіки від ультрафіолетової частини спектру з’являються звичайно через декілька годин по типу сонячних опіків.

Уражаюча дія світлового випромінювання визначається світловим імпульсом або кількістю світлової енергії, яка падає на 1 см2 поверхні, що перпендикулярна до напрямку розширення випромінювання за весь час випромінювання. Вимірюється в калоріях на кв. см.

Ступінь опіків в залежності від світлового імпульсу

І ст. – при імпульсі 2-4 кал/см2;

ІІ ст. – при імпульсі 4-10 кал/см2;

ІІІ ст. – при імпульсі 10-15 кал/см2;

ІУ ст. – при імпульсі більше 15 кал/см2.

Опіки від ядерного вибуху мають такі особливості:

профільний характер – виникають на тій стороні тіла, яка повернена до місця вибуху;

займають значні площі тіла;

різноманітні по важкості ураження (відкриті частини тіла мають більшу важкість ураження.