Сучасні види зброї та їх вплив на величину санітарних втрат

безпосередньо дія світлового випромінювання на око може викликати опіки переднього відділу ока і його придатків, опік сітківки і осліплення. може виникнути тимчасове, зворотне осліплення внаслідок розкладу зорового пурпуру, яке триває від декількох хвилин до декількох днів.

особливо небезпечним для ураження органа зору світлове випромінювання вночі, так як чутливість ока в темряві у 2000 разів більше, ніж на світлі, а діаметр зіниці у 4 рази більше , ніж вдень. за іноземними даними під час вибуху, у порядку досліджень ядерної бомби потужністю в І мгт, на висоті 76 км вночі опіки сітківки у кроликів спостерігались на відділі 500 км.

Структура санітарних втрат від ядерної зброї буде залежати від таких умов:

від потужності вибуху – з зростанням потужності збільшується кількість втрат. Але доля уражених проникаючою радіацією зменшується, а при великих – мегатонних вибухах – таких уражених в числі санітарних втрат може і не бути; проникаюча радіація проявить свою дію тільки у зоні незворотних втрат, де усі уражені загинуть від ударної хвилі і світлового випромінювання;

від виду вибуху – при наземних і підземних вибухах зростає кількість уражених проникаючою радіацією за рахунок радіоактивного зараження місцевості;

 від відстані до епіцентру вибуху – з збільшенням відстані дія уражаючих факторів зменшується; від ступеня захисту особового складу.

Оскільки всі уражаючі фактори діють одночасно, кожна людина, яка знаходиться у зоні її дії, може бути уражена, в залежності від перерахованих умов, одним, двома, або трьома уражаючими факторами, тобто отримати комбіноване ураження в різних співвідношеннях; питома вага таких уражених може досягати 85 % в загальній кількості санітарних втрат від ядерної зброї.

При застосуванні нейтронних боєприпасів у структурі санітарних втрат буде переважати гостра променева хвороба.

В. Розміри та структура санітарних втрат від хімічної зброї можуть коливатись в широкому діапазоні від кількох відсотків до 100. вони залежать від багатьох факторів. Визначальне місце серед них мають такі:

раптовість застосування противником хімічної зброї;

властивості, масштаб і спосіб застосування отруйних речовин;

характер бойових дій і щільність військ на 1 км2;

ступінь оснащення особового складу засобами протихімічного захисту;

вміння особового складу військ користуватись засобами протихімічного захисту;

метеорологічні умови та ін.

Дані періоду першої світової війни та пізніших часів свідчать про велике значення елементу раптовості застосування хімічної зброї. в тих випадках, коли цього досягала нападаюча сторона, весь особовий склад підрозділів, який попадав під вплив отруйних речовин, отримував стовідсоткове ураження. Елемент раптовості не втратив свого значення і в теперішній час. згідно з поглядами командування військ США, територія району цілі повинна бути заражена за

15-30 сек. особовий склад за цей час не встигне скористатись засобами захисту, навіть маючи їх, або використають протигази і захисні костюми пізно, коли токсичні дози отруйних речовин вже попадуть в організм і виникнуть ураження.

При відсутності моменту раптовості втрати від отруйних речовин будуть в кілька разів меншими.