Українські народні обряди пов’язані з рослинами

Козак своїй матусеньці

До ніг уклонився.

У весільних приповідках і побажаннях Дуб виступає символом подружнього жит¬тя (Дарую два дубочки, щоб жили в парі, як голубочки), міцного здоров'я й довго¬ліття молодих (Дарую дуби, що в діброві, будьте дужі та здорові). Коли народжу¬вався син, батьки за народним звичаєм висаджували два жолуді, коли донька — висівали калинове зерня.

КАЛИНА постає в українському фольклорі одним із найулюбленіших по¬етичних образів, її завжди супроводжує епітет червона, що символізує жіночу кра¬су, дівочу цноту. Із замилуванням писав про Калину Тарас Шевченко:

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Поряд із барвінком Калина широко викори¬стовувалася у народній обрядовості, зок¬рема весільній: китицями Калини прикрашали весільний коровай, калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали гільце. Водночас схилена над водою Калина нагадує про смуток і журбу:

Червоная калинонька

На яр-воду схилилася...

Там дівчина журилася

Як і багато інших рослин, Калина поєднує в собі «красиве і корисне» (М.Т. Рильсь¬кий). Калинові ягоди, кора, цвіт — випро¬бувані ліки в народній медицині.

МАК. Широко розповсюдженим було вірування в чудодійні властивості Мак як оберегу від лиходійства відьом, упирів та інших істот. Особливу силу, як вважалося, мав польовий Мак, зерна якого самі виси¬палися з голівок, — так званий видюк. Як¬що таким М. обсипати обійстя, то жоден упир чи злий дух не зможе зайти в нього, поки не збере і не порахує всі зернята. Щоб охоронити від відьми дійну корову, її обсипали Маком, освяченим на Маковія (1 серпня за ст. ст.) або на Спаса (6 серпня), примовляючи: Коли цей мак збереш, тоді від моєї корови молоко відбереш. На Волині, аби припинити засуху, вки¬дали у криницю певну кількість зерен свяченого Маку.

Мак використовували також із лікуваль¬ною метою, переважно як снотворне.

У фольклорі Мак є символом краси: Гар¬на дівка, як маківка; Гарне, як мак го¬родній. У піснях маків цвіт прирівнюєть¬ся до швидкоплинного людського життя:

Пройшов мій вік, як маків цвіт,

Що вдень цвіте, а вночі опаде.

Можна зустріти також поетичне порів¬няння маківки з матір'ю— головою роду:

Да нема цвіту, світлішого над маківку,