Сьогоднішні мої учні - цвіт суверенної нації і незалежної соборної України

Не учні у мене, а очі: відкриті, всевидячі, чисті.

Не учні у мене, а серце у сяйві тепла променистім.

Не учні у мене, а мудрість добута віками народом.

Ми йдем в 21 століття, немов у Карпати походом.

Я вчуся у них підніматись, наповнююсь їхнім багатством.

І зустріч із ними здається маленьким духовним царством.

Сьогоднішні мої учні - цвіт суверенної нації і незалежної соборної України, плекання і захист якої в 21 столітті здійсню¬ватимуть саме вони. Моє завдання - допомогти їм підготуватись до цієї святої справи.

Тим часом занепокоєння викликає стан їхнього морального і фізичного здоров’я, їхні життєві цінності та інтереси, уподо¬бання та орієнтири, спосіб життя, чистота помислів і вчинків, екологія інтелекту, душі, тіла, а також світогляду, моралі, культу¬ри.

Не заперечуючи важливість знань, згоджуюся з педагогом – гуманістом Дж. Локком, який сказав: ”Мудра людина, людина добро¬чесна безкінечно вище великого вченого. Без духовних задатків люди, не дивлячись на чини, ранги, звання, стають ще більш дур¬ними”.

Дуже хочу, щоб мої вихованці були здоровими і життєрадіс¬ними. Що можу для цього зробити? Пошуки привели до нетрадиційних в педагогіці джерел. Практичне випробування на собі методик пси¬хотренінгу, інсайдів, медитацій дали результат. Вчу дітей бачити і відчувати зв'язок тонких матерій-енергій людського тіла, пла¬нети і всесвіту. Показую, що мало турбуватись про здоров’я свого тіла, адже хвороби в ньому тільки закінчуються. Починаються вони значно глибше, в наших душах. Неминучість їх залежить від нашого духовного рівня. Отже, здоровою може бути тільки людина духов¬на. Що ж таке духовне людство? Це наступний етап розвитку люд¬ської цивілізації після “Людини розумної”. Духовна людина мати¬ме чисту душу, сприйматиме тонше вібрації, житиме в тоншому плані. Тепер настав перехідний період і ми маємо можливість вибору. Звідси важливість ролі вчителя географії як особистості, як вихователя.

Основний принцип роботи - від педагогіки заходів - до особистісної спрямованості виховання. Це означає, по-перше, виховати особистість. А особистість визначається тим, що і як людина ці¬нить, знає, творить, з ким і як спілкується, які її потреби і як вона їх задовольняє. По друге, - орієнтація на кожного учня.

Наголос на “я” на основі психологічних діагностик в 5 класі та психолого- педагогічних спостережень впродовж всього нав¬чання. Проникнення в душевний світ дитини є тонкою і цікавою справою, яка при вдалому використанні дає неоціненний ефект. По третє, тільки особистість може виховати особистість.

Це вимагає постійного самовдосконалення, розширення інтересів. Мені допомагають захоплення шахами, туризмом, музикою, ма¬люванням, віршуванням .

В складній і багатогранній роботі вчителя виділяються кі¬лька основних видів діяльності, спрямованих на вдосконалення осо¬бистості.

Вивчення учнів - необхідна умова індивідуалізації виховного процесу. В міру можливості визначаю рівень біологічної та гене¬тичної програми дитини, але особливу увагу звертав на визначення індивідуальності, тобто реальності наслідків вибору та осо¬бистої відповідальності за свою поведінку.

Організація класного колективу – обов’язковий елемент ство¬рення оптимальних умов для успішного розв’язання навчально-виховних завдань .

Співпрацю з іншими вчителями - предметниками можна назва¬ти успішною, якщо вдається завчасно розкрити психологічні перед¬умови певних ситуацій. Скоординована діяльність усіх заінтересованих осіб значно покращує функціонування колективу.