Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму

1.Малополіський (до нього входять північні Червоноградський, Радехівський і Бродівський адміністративні райони).

2.Розтоцько-Опільський (охоплює центральну частину області з економічно найрозвинутішими Жовківським, Кам'янко-Бузьким, Бузьким, Яворівським, Го-родоцьким, Пустомитівським, Золочівським, Перемишлянським адміністративними районами).

3.Передкарпатський (до його складу входять Сам-бірський, Дрогобицький, Стрийський, Миколаївський і Жидачівський адміністративні райони).

4.Бескидський (по орографічній осі Карпат межує із Закарпаттям та Івано-Франківщиною), що об'єднує Старосамбірський, Турківський і Сколівський адміністративні райони.

Малополіський туристичний район — найменше розвинутий, порівняно з іншими туристичними районами Львівщини, проте має високий агротуристичний потенціал. Район характеризується тією ж туристичною спеціалізацією, що й Розточчя та Опілля, і пропонує головним чином екскурсійно-туристичний продукт. Гостей агроосель цього району приваблюють:

—мальовничі малополіські ландшафти з самобутніми селами волинського етнографічного типу;

—давньоруські міста з фортифікаціями-городища-ми Белз (X ст.) і Буськ (1097 p.);

—місцеві Підгорецький і Бродівський замки середньовічно-ренесансної доби;

—старожитні галицькі міста Сокаль і Червоноград з сакральними спорудами XVI—XVII ст. у стилі ренесансу;

—автоподорожі у суміжні турцентри Почаїв і Берестечко.Розтоцько-Опільський туристичний район охоплює центральну смугу Львівщини разом з м. Львів. Цей район чітко спеціалізується на обслуговуванні рекреаційного потоку зі Львова, а також на історико-культурному, релігійному й сільському зеленому туризмі. Туристичне "обличчя" району формує надзвичайно багата історико-культурна спадщина різних епох, народів і культур. Незмінною популярністю серед іноземних та українських туристів користуються:

—пам'ятки Київської Русі й Галицько-Волинськоїдержави (IX—XIV ст.): Плісненськ (одне з наймогутні-ших давньоруських городищ X—XIII ст. площею 160 газ сімома лініями оборонних валів), а також Белз і Буськ;

—мальовничі замки Львівщини: Олеський замок-музей в оточенні мальовничого ландшафтного парку (місце народження й резиденція польського короля Яна III Собєського; музейна експозиція замку славиться унікальним батальним полотном "Битва під Віднем" художника М. Альтамонте (1692 p.), унікальною колекцією дерев'яної скульптури XIV—XIX ст., іконописа-ми та меблями XII—XVIII ст. тощо), Підгорецький замок-палац ("маленький Версаль" в оточенні ландшафтного парку, поряд родинний костел-усипальниця магнатів Жевуських), Золочівський замок бастіонного типу (1442 р., витримав кілька турецько-татарських облог, усередині замкового подвір'я — двоповерховий ренесансовий палац і "Китайський" палац у східному стилі), Свіржський замок (1482 p., витримав дві турецькі облоги у 1672 р. і 1675 p.), Старосільський замок князів Острозьких;

—історико-культурні центри ренесансного містобудування: Жовква (резиденція польських королів), Городок (згадка 1213 p., церкви XVII ст.), Яворів, Судова Вишня, Глиняни, Буськ, Золочів;

—релігійні центри і пам'ятки народної сакральної архітектури: древні монастирі у Лаврові (1292 p., Онуф-ріївська Лавра, заснована князем Левом, сином Данила Галицького, на честь якого названо Львів. У монастирі — усипальниця князя Лева, двох володарів Молдови та багатьох середньовічних єпископів), Підкамені (XV ст.), Крехові (XVII ст.), Підгірцях (XVIII ст.), с. Страдч тощо;

—села — центри народних промислів і сільського зеленого туризму ( Потелич, Грунтів, Монастирок, Івано-Франкове, Мокротин, Куликів тощо);

—екотуристичні об'єкти: Яворівський НПП, заповідник "Розточчя".