Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму

Неабиякої популярності в області набув мисливський туризм, основною організаційною базою якого є державне господарство.

Ліцензоване полювання пропонується українським та іноземним туристам (індивідуалам та групам з 4—5 осіб) на території 24,8 тис. га мисливського господарства, де: 75 % — гори, 25 % — рівнина; 75 % — хвойний ліс, 25 % — буковий і грабовий ліси. Мисливська фауна представлена такими видами: благородний олень, косуля європейська, зубр, дикий кабан, лисиця, заєць. Період полювання: олень — з 15 вересня по 10 жовтня, косуля — зі травня по 30 жовтня, зубр та дикий кабан — цілий рік. Розміщення: у мисливських будинках по 2—3 особи. Оформлення дозволів у МВС України на право ввезення /вивозу мисливської зброї, патронів, ліцензії на полювання, документів на вивіз мисливських трофеїв забезпечує представник мисливського господарства.

Сільський зелений туризм упродовж 1990-х pp. переріс в одну з провідних субгалузей туристичної спеціалізації Буковини.

Структура земельного фонду області найоптимальні-ше відповідає цілям класичного (фермерського) агроту-ризму. З 809,6 тис. га земельного фонду області 473,5 тис. га припадає на сільськогосподарські угіддя, співвідношення яких є доволі збалансованим: 339,2 тис. га ріллі, 25,9 тис. га багаторічних насаджень, 39,3 тис. га сіножатей, 69,1 тис. га пасовищ. Розораність загальної площі сягає 42 % .У Чернівецькій області функціонує 677 фермерських господарств, у використанні та володінні яких знаходиться 8589 га сільськогосподарських угідь (станом на 2003 р.). Поряд з цим нараховується понад 270,5 тис. приватних підсобних господарств.

Буковина — аграрний праце-надлишковий регіон. Розвиток сільського зеленого туризму варто розцінювати як стратегічний пріоритет подальшого соціально-економічного поступу Чернівецької області. Необхідними при цьому є широкомасштабні промоційні кампанії як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні. Чернівецька область добре запезпечена бальнеологічними ресурсами. В області розвідано понад 60 родовищ мінеральних вод сульфатно-сірководневого типу, залізистих вод (з підвищеним вмістом біологічно активного двовалентного заліза), сульфатно-хлоридно-натрієвих, сульфатно-кальцієво-натрієвих і гідрокарбонатно-натрієвих вод. З 15 родовищ здійснюється промисловий розлив столових і лікувальних вод: Буковинська, Брусницька, Кельменчанка, Хрещатик тощо. Особливим попитом користується вода Брусницького родовища, яка містить сірчано-водневі та содові гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві компоненти, що визначають її лікувальні властивості.

Насамкінець, класичною "родзинкою" туристичної привабливості Буковини є фестивальний туризм. Саме у Чернівцях започатковано Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики "Червона рута" (перший такого типу і до сьогодні найпрестижніший у державі). У Чернівцях проводиться Міжнародний пісенний конкурс молодих виконавців української естрадної пісні імені Володимира Івасюка, Міжнародний пісенний фестиваль "Доля", щорічний обласний мистецький фестиваль "Візерунки Буковини".

На території Чернівецького субрегіону Карпатського реґіону виділяємо два туристичні райони: Буковинсько-Карпатський та Бессарабсько-подністровський. В основу їх виокремлення покладено, передусім, геопросторово-ландшафтний критерій.

Буковинсько-Карпатський туристичний район охоплює гірські й передгірські Путильський, Вижниць-кий, Сторожинецький, Глибоцький і Герцаївський райони західної частини області. Це основний туристичний район Чернівеччини, де зосереджено близько 65 % її сумарного рекреаційного потенціалу. Галузями спеціалізації району виступають усі види гірського туризму, а також етнічний і пізнавально-екскурсійний туризм.

Туристичним "ядром" Буковинських Карпат є Вижницький НПП (у межах Вижницького адміністративного району). Сільський зелений туризм є однією з традиційних галузей його рекреаційної спеціалізації. Середня щільність залюднення району порівняно невисока — 67 осіб на км2. Кількість сільських населених пунктів становить 34. З них визнаними осередками агроекотуризму є м. Вижниця, с. Виженка, смт Берегомет, с. Долішній Шепіт, с. Вали. Великі перспективи розвитку агрорекреаційного сервісу мають с. Лопупіна і с. Черешенька, в яких відкрито цілющі джерела сульфатних мінеральних вод, а також села Заріччя, Мигове, Вашківці. Господарі гірських агроосель національного парку

щедро забезпечують своїх гостей екологічно чистими продуктами власного господарства: молоком, сиром, яйцями, городиною, хлібом домашньої випічки, а також дарами лісу: грибами, медом, ягодами, лісовими горіхами.

Вижницький район — етнічно чи не найоднорідні-ший район Карпатського реґіону. Серед його населення частка українців становить 98,2 % , інші етноси — менше 2 % . Тутешні буковинці зберігають старожитні народні традиції, багата фольклорно-етнокультурна спадщина краю в усі часи вражала її дослідників та гостей. На території району знаходиться 6 пам'яток археології та 48 пам'яток історії. До послуг гостей відкрито 18 громадських музеїв та музейних кімнат.