Районування Карпатського регіону за рівнем розвитку та відмінностями турпродукту сільського зеленого туризму

Таблиця 6.4. Забезпеченість агрооселями та обсяги обслуговування туристів у модельних агротуристичних районах Карпатського регіону (за матеріалами моніторингу регіональних осередків)

№

Агротуристичний районКількість агроосельУ тому числі зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльностіРозрахункова кількість обслужених туристів за день, осіб/деньРозрахунковий прибуток на 1 оселю за рік, дол.

зимовий сезонлітній сезон

1Сколівський район Львівської обл.10811500—70050—150300—2500

2Яремчанська міськрада Івано-Франківської обл.21425200—300150—250500—3500

3Рахівський район Закарпатської обл.856150—20050—100200—2500

У рамках представленого проекту PAUCI значна увага була приділена питанням розвитку туристичних продуктів та розбудови інфраструктури для сільського й екологічного туризму трьох досліджуваних областей Карпатського регіону. Аналіз туристичного потенціалу досліджуваної території Карпатського регіону показав, що найсприятливіші умови для розвитку агро- та еко-туристичних продуктів мають:

—на Львівщині — Малополіський, Розтоцько-Опільський, Передкарпатський та Бескидський субреґіони;

—на Івано-Франківщині — Осмолодсько-Болехівський, Ворохтинсько-Яремчанський, Верховинсько-Косівський, Рогатинсько-Галицький і Снятинсько-Коломий-ський субреґіони;

—на Закарпатті — Верховинсько-Свалявський, По-лонинсько-Марамороський, Потиський долинний субреґіони.

Ці субреґіони характеризуються багатством природних та історико-культурних ресурсів і розвиненою мережею агроосель. До основних рекомендованих продуктів із сільського туризму, що пропонуються експертами PAUCI, занесено: культурні тури майстернями народних умільців, етнокультурні тури з відвідування цікавих атракцій, організація фестин, пов'язаних з сільськогосподарськими традиціями. Спільними пропозиціями місцевих органів влади і підприємців та експертів проекту PAUCI визначено такі репрезентативні об'єкти інфраструктури для сільського туризму:

—скансен "Гуцульське село" в смт Косові Івано-Франківської області з представленням традиційної сільськоїархітектури;

—скансен "Бойківське село" на Дрогобиччині (Львівська область) з відтворенням традиційних господарських та житлових будівель;

—"Гуцульський гостинний двір" у Татарові Івано-Франківської області з традиційними національними стравами;

—винні підвали і ресторани у низовинних районах Закарпаття;

—котеджова забудова у народному (гуцульському, бойківському) стилі на Сколівщині та Яремчанщині;

—музеї народних промислів та школи традиційних ремесел (Косівщина, Рахівщина).

Нижче детальніше охарактеризуємо сучасну тур-продуктну спеціалізацію цих субреґіонів.

Львівський субрегіон

На Львівщині за особливостями рельєфу, ландшафтними й етнокультурними характеристиками доцільно виділяти чотири рекреаційно-туристичні райони: