Особливості менеджменту сільського зеленого туризму

•Потенційно більш високі показники злочинності і споживання суспільних благ через нівелювання місцевого культурного рівня, переходу на стандарти масової культури, яку приносять з собою туристи, і появу потреби у вищому рівні життя, ніж це можливо при пересічній зайнятості у сільськогосподарському виробництві.

•Втрата селом неквапливо-малолюдної атмосфери "сільської життя" через надмірні напливи і скупчення туристів та їхнє розкуте ("розгульне") побутування у селі.

•Втрата мистецької унікальності виробів народних умільців через зростання попиту на їхню продукцію, а відтак, перехід майстрів до спрощеного дрібносерійного продукування своїх виробів з підкресленням їх сувенірної атрибутики (а не декоративно-ужиткової, як це було раніше).

Не кожен регіон, село чи будинок однаково придатні для прийому гостей. Вирішуючи можливість започаткування цієї діяльності, потрібно усвідомлювати слабкі і сильні сторони вже наявної агротуристичної пропозиції. Потрібно проаналізувати, які туристичні ресурси налічує село й околиця, в якій проживає господар. Адже на ці умови господар має невеликий вплив.

При визначенні стратегічних пріоритетів розвитку агротуристичного господарства доцільним є проведення SWOT-аналізу. Це метод аналізу соціально-економічної ситуації на місцях й з'ясування ключових напрямів менеджменту сільського туризму. Назва методу походить від перших літер англійських слів: S — можливості; W — небезпеки; О — сила; Т — слабкість.

Складовими підсистемами аналізу є:

—SW-аналіз (аналіз зовнішньоринкового середовища). Використовується експертний характер SW-аналізу;

—ОТ-аналіз (аналіз внутрішнього потенціалу закладу). Використовується математико-аналітичний характер ОТ-аналізу.

Конкретні аспекти SWOT-аналізу:

•Потенційні можливості (S) агротуристичного господарства (унікальність туристичного ресурсу, інноваційність турпродукту, техніко-технологічний відрив від потенційних конкурентів тощо).

•Потенційні небезпеки (W) агротуристичного господарства (макроекономічна і соціально-політична ситуація, інфляція, податкова політика, коливання попиту, погіршення туристичного іміджу регіону, тероризм тощо).

•Сила (О) агротуристичного господарства: визначені та приховані внутрішні резерви саморозвитку (наприклад, ступінь завантаженості кімнатного фонду залежно від сезону року).

•Слабкість (Т) агротуристичного господарства (плинність кадрів, неконструктивна соціально-психологічна атмосфера, техніко-технологічні обмеження тощо).

За допомогою методу SWOT-аналізу можна визначити як внутрішні, так і зовнішні чинники, що матимуть вплив на успіх справи, що дає можливість проаналізувати ресурси й оточення господарства, крім того, визначити пріоритети. Аналіз достатньо спрощує ідентифікацію сильних сторін і можливостей, які потрібно використати, а також слабких сторін і загроз, які потрібно подолати. Завдяки правильному визначенню сильних сторін і можливостей власник агрооселі може порівняти стратегічні альтернативи, зробити обґрунтований вибір і конкретизувати стратегію дій, сформувати нові концепції і плани. Але потрібно чітко усвідомлювати, що можна контролювати деякі слабкі сторони і загрози, а на деякі ми не маємо жодного впливу.

Суттєвим стимулом для українського села в галузі розвитку сільського відпочинку стало його віднесення до підсобної діяльності сільської сім'ї, яким він фактично і є. Сільське населення високо оцінює такий вид діяльності, як прийом відпочиваючих, що дозволяє значно збільшити доходи родин. Окрім того, на нашу думку, повинні бути розроблені специфічні стратегії, які би дозволили збільшити позитивні економічні ефекти від організації відпочинку на сільських територіях нашого регіону. До таких стратегій при здійсненні планування подальшого розвитку сільського зеленого туризму в регіоні, вважаємо, треба віднести: