Стан, проблеми і перспективи розвитку української туристичної індустрії

ПЛАН

Вступ

1. Мета і основні завдання національної туристичної політики

в Україні

2. Фінансове забезпечення розвитку туризму в Україні

3. Цивілізовані правові засади туристської діяльності

в Україні – важлива умова реалізації національної туристичної політики

4. Активізація міжнародної туристської діяльності України

як складової зовнішньоекономічної діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни.

Так, чисельність працівників туристичної галузі в Україні у 2004 році становила 128,8 тис. осіб. У зв'язку з тимчасовою зайнятістю протягом активного туристичного сезону, а також наданням туристичних послуг підприємствами інших галузей економіки забезпечується зайнятість 2,04 млн. осіб.

Нині в Україні налічується понад 4,8 тис. закладів для розміщення туристів і відпочиваючих на 710 тис. місць. У модернізацію старих і будівництво нових закладів вітчизняними та іноземними інвесторами у 2004 році вкладено більш як 875 млн. гривень.

Останнім часом щороку збільшується консолідований обсяг туристичних послуг. В 2004 році цей показник перевищив 4,1 млрд. гривень.

Водночас подальший розвиток туризму гальмується: відсутністю цілісної системи державного управління туризмом у регіонах; підпорядкованістю закладів розміщення туристів, санаторно-курортних, оздоровчих та рекреаційних закладів, які надають туристичні послуги, різним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади; нечітким визначенням у законодавстві належності підприємств готельного господарства до підприємств, які надають туристичні послуги; недосконалістю нормативно-правової бази; недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави; повільними темпами зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму; відсутністю відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості; невідповідністю переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам; тенденцією скорочення кількості підприємств готельного господарства; незадовільним стан туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг та міжнародних транспортних коридорів; незбалансованістю соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів та необхідністю їх збереження тощо.

У зв’язку з цим в Україні розроблена і впроваджується національна туристична політика. Фундаментом даної національної політики виступає Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 рр. В Україні, Закон України “Про туризм”. Дана політика та нормативні акти покликані стимулювати ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів, підвищити рівень міжгалузевого співробітництва, стимулювати розвиток ринкових відносин у туристичній сфері, визначити перспективи подальшого розвитку туризму на основі аналізу його сучасного стану.