Статистичне дослідження національного багатства

-нематеріального багатства

У цей час ведучі економісти світу переглянули цю концепцію, враховуючи все зростаючий інтерес до проблем оцінки «людського капіталу» як важливого чинника економічного зростання. Було вирішено перейти від теорії чинників економічного зростання до теорії «стійкого розвитку людини» і його потенціалу.

Отже, національне багатство стали розглядати як сукупність нагромаджу-вального «людського, природного і капіталу, що відтворюється».

Основні принципи оцінки найважливіших елементів національного багатства сформульовані в роботах У. Петті, А. Сміта, М. Кінга і інших економістів. Після їх перших оцінок почався більш ніж двохстолітній період розроблення і нагромадження інформації про національний прибуток, розподіл його на споживану і нагромаджувальну частини, без чого складно визначати масштаби елементів національного багатства.

Практично лише в двадцятому столітті почали пропонуватися методи розрахунків відповідних показників в різних країнах і перерахунку їх в єдині грошові одиниці, для вироблення міжгалузевих співставлень. Широку популярність отримали оцінки італійського економіста К. Джіні, який на прохання Ліги Націй оцінив національне багатство головних учасників першої світової війни і нанесений збиток. Подальший розвиток методів оцінок національного багатства вироблявся окремими вченими, а також статистиками Японії, США, СРСР і ряду інших країн, але розрізнено і по різних концепціях.

Тільки утворення ООН дозволило перейти до розробки єдиних методологічних принципів оцінки національного багатства на основі даних систем статистичної інформації. Саме останнє десятиріччя минулого століття ознаменувалося посиленням уваги економістів до методологічних і інформаційних проблем оцінки цієї категорії. Причому дослідження в цій області сконцентрувалися в ООН (Статистична комісія) і її спеціалізованих установах (Всесвітній банк ВБ і Програма розвитку ПРООН). У цих організаціях узагальнюється світовий досвід таких досліджень, виробляються міжнародні рекомендації по одноманітному численню відповідних статистичних показників, нагромаджуються банки відповідної інформації, а також здійснюються експериментальні оцінки. Саме в цих міжнародних організаціях в зв'язку з розробкою «програм розвитку», особливо на кінець минулого і початку цього століття, розроблена концепція «стійкого розвитку людини» нарівні з концепцією «розвитку, що підтримується». У таких концепціях головна увага приділяється людському потенціалу, як найважливішому елементу національного багатства, а потім - природному багатству, що має також важливе значення для розвитку людини і національного багатства, що є важливим елементом.

Під егідою ВБ створена спеціальна група експертів, яка розробила концеп-ції, методологічні принципи і здійснила експериментальні розрахунки вказа-них елементів національного багатства.а). Значення та завдання статистичного вивчення національного багатства.

Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження. Він є дуже важливим, бо від отриманих результатів буде залежати подальший хід дослідження. Інформація, отримана шляхом статистичного спостереження повинна:

1)бути достовірною;

2)носити масовий характер (значення повинні носити узагальнюючий характер на якомусь великому масиві, адже статистика – це спостереження саме за масовими явищами і процесами);

3)бути порівняльною (вираженою в таких одиницях виміру, які роблять можливим її порівняння з аналогічною інформацією).

До статистичних даних придатних для науково-обгрунтованих узагальнень ставиться ряд вимог:

1) дані повинні бути повними ( а не випадковими і уривчастими). Повні дані одержують на основі реєстрації значення ознак всіх одиниць сукупності за певний період чи на певний момент часу.

2) дані повинні бути достовірними і точними.