Еволюційні і революційні форми суспільного розвитку

теорії, М.Кареєв, розглядав націю як групу, що виникає із "безпосередньої психологічної

взаємодії" індивідів.

Виникнення культурницької'теорії нації пов'язане з іменем К.Рен-нера (Шпрингера). Він

уявляв націю як безкласову духовну спільність індивідів, як суб'єктивну єдність чи

культурний союз, породжений свідомістю етнічної приналежності людини. Нація, писав

Р.Реннер, "це союз особистостей, які однаково розмовляють ", "культурний союз". В основі

культурницької теорії нації, таким чином, лежить спільність національної культури, зокрема

національної мови.

Досить значного поширення набула етнологічна теорія нації. Вона увібрала в себе деякі

елементи як психологічної, так і культурницької теорії. Дослідники-прихильники

етнологічної теорії вважають, що основними ознаками нації є спільність походження,

етнічної самосвідомості, національних почуттів, прихильність до етнодуховних цінностей.

Однак у більшості етнологічних концепцій нації, як і в попередніх теоріях, недооцінюється

значення соціальних аспектів у розвитку націй.

Розглянемо, нарешті, "історико-економічну" теорію нації, засновником якої є теоретик

марксизму К.Каутський. У праці "Ознаки національності" він писав, що ознаками нації є

загальна територія і мова, а також спільність економічного життя та традицій. Головними ж

ознаками нації, на його думку, є спільна територія та спільна мова. Навіть при відсутності чи

втраті однієї або кількох ознак нації, вона, на думку К.Каутського, продовжує існувати.

Протягом багатьох десятиріч у нашій вітчизняній літературі панувало сталінське визначення

нації, яке було покладене в основу "історико-економічної" теорії. Спираючись на аналіз

проблем нації К.Ка-утським та О.Бауером, Й.Сталін дав таке визначення нації: "Нація - є

стійка спільність людей, що історично склалася, яка виникла на базі спільності мови,

території, економічного життя та психологічного складу, що проявляється в спільності

культури". Розглядаючи дані ознаки нації, Сталін всіляко їх канонізував, догматизував, що,