АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ КАПУСТИ БРОКОЛІ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Аналізуючи економічний ефект від застосуванням різних схем розміщення рослин слід відмітити, що основну різницю між варіантами визначає різна густота стояння рослин. У варіантах, де кількість рослин на 1 га була в межах 31,7-41,7 тис. шт., загальні витрати становили 3,02-3,46 тис. грн./га, що на 1,05-1,61 тис. менше порівняно до контрольного варіанту (табл. 6).

Таблиця 6 – Економічна ефективність вирощування капусти броколі залежно від

площі живлення та схеми розміщення рослин (середнє за 1998-2000 рр.)

Найнижчу собівартість однієї тонни товарної продукції (483-491 грн.) одержали за схемами садіння 70х45 і 90+50х45 см (31,7 тис. шт./га), що на 158-169 грн. менше по відношенню до контролю (70х25 см), а рівень рентабельності становив 79,0-83,3%. У варіантах, де врожайність головок була найвищою – 7,51-7,76 т/га (50х35 см, 60х30 см, 55+55+70х30 см) одержано додатковий чистий дохід 1,14-1,29 тис. грн. і рівень рентабельності підвищився на 28-31% до контролю навіть при високих виробничих витратах на вирощування розсади.Економічна оцінка вирощування різних сортів капусти показала, що найвищий економічний ефект одержано при вирощуванні сортів Тонус і Вітамінна (Чехія), додатковий чистий дохід порівняно до контролю становив 5,79 і 3,73 тис. грн./га (табл. 7). Сорти Цезар і Себастьян мали низький рівень рентабельності – відповідно 80-87%, проте за рахунок високої ціни реалізації продукції ця величина переважала контроль на 8,4 і 17,4%.

Розрахунок економічної ефективності в дослідах з використанням регуляторів росту івіну, гумісолу та емістиму С дозволяє зробити висновок про їх ефективність при вирощуванні капусти броколі. Одержана надбавка врожаю дає додатковий прибуток при обробці насіння розчином івіну 1070 грн/га, гумісолу і емістиму С – відповідно 1620 і 1670 грн. В цих варіантах собівартість продукції була нижчою порівняно до контролю на 8,2-16,5%; одержано чистий прибуток 5,36 і 5,41 тис. грн/га, рівень рентабельності при цьому становив – 119; 141; 142%.

Таблиця 7 – Економічна ефективність вирощування капусти броколі

залежно від сорту (середнє за 1998-2000 рр.)

Оцінюючи економічну ефективність в дослідах із застосуванням різних норм і способів внесення мінеральних та органічних добрив, нами було встановлено, що незважаючи на збільшення матеріальних витрат, пов’язаних з придбанням, транспортуванням та внесенням добрив, збором додаткової продукції, собівартість 1 т зменшилась з 448 грн./т (у варіанті з N96Р10К75 при внесенні їх врозкид) до 414 (у варіанті з N83Р35К60, внесених локально). Вийнятком був варіант із застосуванням перегною (0,5 кг/рослину), собівартість 1 т продукції перевищувала контрольний варіант, де добрива не застосовувались. Рівень рентабельності у цьому варіанті був також дещо нижчим, ніж в контролі і становив 77,3%, що обумовлено збільшенням виробничих витрат, пов’язаних із внесенням органічних добрив та частковим використанням їх рослинами у перший рік вегетації.

Найбільш високі показники рентабельності відмічено у варіантах з локальним внесенням половинної норми мінеральних добрив – 111-114%, що на 13-16% перевищували варіанти із внесенням повної дози врозкид.

ВИСНОВКИ

1. На основі результатів експериментальних досліджень розроблені основні технологічні заходи вирощування та підібрані кращі сорти капусти броколі для умов правобережного Лісостепу України, які забезпечують збільшення виробництва продукції та покращують її якість.

2. Найвищу ранню врожайність (24,9 ц/га) забезпечив горщечний спосіб вирощування розсади віком до 60 днів, що 9,2 ц/га більше ніж в контролі (безгорщечний – 60 днів).

3. Для масового надходження продукції розсаду більш доцільно вирощувати в касетах з об’ємом чарунок 25 см3 і віком 30-40 днів. Невеликий розмір надземної частини рослини та цілковита збереженість кореневої системи забезпечують краще її приживання після пересаджування, швидке наростання площі листкової поверхні і приріст врожайності в середньому за три роки 30-31 ц/га.

4. Найвищу врожайність 75,3-77,6 ц/га одержано при розміщені рослин за схемами 60х30 см і 50х35 см, що відповідно на 12,9 та 15,2 ц/га більше, ніж у контрольному варіанті (70х25 см). При стрічковому розміщенні рослин кращою була схема 55+55+70х30 см, яка забезпечила, порівняно до контролю, приріст врожаю 12,7 ц/га.