АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ КАПУСТИ БРОКОЛІ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Експериментальні дослідження проводили протягом 1998-2000 рр. на дослідному полі кафедри овочівництва Уманської державної аграрної академії (УДАА), розташованому в правобережній частині Лісостепу Україні; виробничі - в овочево-кормовій сівозміні ТОВ “Краснопілка” Уманського району Черкаської області.
Грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі, який характеризується невисоким вмістом гумусу (2,9-3,8%) в орному шарі. Ступінь насиченості профілю ґрунту основами знаходиться в межах 91-91,8%, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рНсол 6,0-6,1), гідролітична кислотність – 18-20 смоль/кг ґрунту, вміст рухомих форм фосфору і калію (за методом Чирікова) – 101-119 мг/ кг ґрунту, азоту лужногідролізованих сполук (за методом Корнфілда) 64 мг/ кг ґрунту.
Погодні умови за період проведення досліджень були досить контрастними. Середньорічна кількість опадів за 1998-2000 рр. складала 663 мм і коливалася в окремі роки від 550 до 778 мм, що обумовлювало істотні зміни в продуктивності рослин капусти броколі і ефективності добрив. Найменш сприятливі погодні умови були в 1999р., що пов’язано з високими середньодобовими температурами повітря в літні місяці (17,3-23,7 0С) та значним дефіцитом вологи в повітрі та ґрунті.
Схема досліду, де досліджувався вплив віку розсади і способів її вирощування на продуктивність рослин капусти броколі, включала три способи вирощування розсади і різний вік рослин: безгорщечний - віком 60 днів; горщечний - віком 60 днів; безгорщечний - віком 50 днів ( контроль); горщечний - віком 50 днів і касетний - віком 50, 40 і 30 днів.
При вивченні площ живлення та схем розміщення рослин варіантами досліду були такі схеми: рядкова з міжряддями 50, 60, 70 см; стрічкова дворядкова 90+50 см і стрічкові трирядкові 90+45+45 та 70+55+55 см з відстанню між рослинами 25, 30, 35, 40 і 45 см. Контрольним варіантом є схема 70х25 см (57 тис. рослин/га).
У досліді з вивчення впливу норм та способів внесення мінеральних та органічних добрив на величину та строки надходження врожаю капусти броколі варіанти включали норми мінеральних добрив на запланований врожай 150 і 200 ц/га і два способи їх внесення: врозкид (повна розрахункова норма) та локально (половина розрахункової норми). В якості органічних добрив використовували перегній, мінеральних – аміачну селітру (34%), простий гранульований суперфосфат (19,5%), калійну сіль (40%).
Дію регуляторів росту ( івін, гумісол та емістим С ) на рослини капусти броколі досліджували у вигляді розчинів: для намочування насіння - концентрацією відповідно 0,1; 20 і 0,001% ; для обприскування рослин у фазі 5-6 справжніх листків і на початку формування головки - концентрацією відповідно – 0,001; 4 і 0,0001%. Контроль – передпосівне намочування насіння у воді.
При вивченні продуктивності сортів капусти броколі вітчизняної та іноземної селекції в умовах проведення досліджень варіантами досліду були ранньостиглі сорти: Вітамінна (Україна) - контроль, ВБ-96(Англія), Вітамінна (Чехія), Тонус(Росія), Цезар (Чехія), Себастьян (Польща).
Повторність дослідів 3-4 кратна, варіанти розміщували методом рендомізованих блоків. Схема садіння рослин 70х25-30см (крім варіантів з вивчення площ живлення та схем розміщення рослин). Загальна площа ділянки 38,5м2, облікової - 18-21м2. Попередник – однорічні трави.
У дослідах проводили такі обліки, спостереження і аналізи: 1. Фенологічні спостереження: початок і масову появу сходів, появу першого та 5-6 справжніх листків, початок і масове формування головок, початок і кінець плодоношення рослин; 2. Біометричні вимірювання: висоти рослин, діаметра стебла біля кореневої шийки і діаметра центральної та бокових головок у фазі технічної стиглості. 3. Фізіологічні спостереження: визначали площу листкової поверхні (Камчатний В.І.,1997) та чисту продуктивність фотосинтезу. 4.Облік врожаю проводили з кожної ділянки ваговим методом через 3-5 днів у міру наростання головок, виділяючи центральні і бокові. Продукцію з облікової ділянки розділяли на товарну і нетоварну. У товарній частині окремо враховували стандартну і нестандартну продукцію згідно з вимогами діючого стандарту РСТ УССР 1483-89. 5. Лабораторні дослідження включали визначення: сухої розчинної і нерозчинної речовини, цукру, аскорбінової кислоти, нітратів. Кількість сухої нерозчинної речовини в головках і листках капусти броколі визначали шляхом висушування при температурі 1050С до постійної ваги протягом 4-6 годин. Сухі розчинні речовини в головках визначали за допомогою рефрактометра РПЛ-3; цукор – фериціанідним методом; аскорбінову кислоту – за методом Муррі; нітрати – за допомогою іонселективних електродів.
Математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу (Мойсейченко В.Ф., 1992).