Михайло Стельмах

А .за Дніпром пустіє отчий дім.

Життя моє — не пісня солов'їна —

Пожари, кров, натруджене плече.

А за димами встала Україна —

І вража кров сторіками тече (V, 76).

В роки війни М. Стельмах видав кілька збірок поезій: «За ясні зорі» (Уфа, 1942), «Провесінь» (Воронеж, 1942), обидві — за редакцією Максима Рильського, а в 1944 ро­ці в Москві виходить у перекладі на російську мову збір­ка «Украине вольной жить!» (переклад Н. Кончаловської, вступна стаття А. Адаліс). У цьому ж 1944 році в Уфі виходить перша збірка оповідань Михайла Стельмаха—«Бе­резовий сік».

В серці письменника-патріота квітла надія на неми­нучу перемогу над ворогом, на скоре закінчення війни; цього жадали всі — і ті, що на фронті виборювали довггождану перемогу, і ті, що в тилу кували запоруку для неї. Про кінець війни мріялось ще в грізному 1942-му році, коли до неї було ой як далеко! А Михайло Стель­мах тоді вже писав:

Земле моя, запашна, барвінкова,

Ріки медові, дощі золоті,

Тільки б побачить тебе у обнові —

Більше нічого не хочу в житті.

Тільки б дитям пригорнутись до тебе,

Гордим солдатом в привілля прийти,

Сонце зустріти в травневому небі,

Зводить руками і щастя, й мости.

Днями орати поля гіркуваті,

Сіяти зерна ядерні, хмільні,

В ночі у травах під зорями спати —

Більшого щастя не треба мені! (V, 121).

І ось настала Перемога! Відгриміли салюти. До твор­чої мирної праці повернулися воїни. Почалася відбудова народного господарства. Поет-воїн теж повертається до улюбленої справи — глибокого вивчення усної народної поетичної творчості. Народні думи і пісні, казки і прислі­в'я, народні легенди і анекдоти, перекази — все це зби­рає, вивчає і ґрунтовно досліджує Михайло Стельмах. Кілька років він працює науковим співробітником Інсти­туту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Акаде­мії наук УРСР, де упорядковує і редагує збірники народ­ної творчості, пише наукові статті, працює над власними творами.

У післявоєнні роки М. Стельмах досить плідно вис­тупає в різних жанрах літератури — він пише вірші і ро­мани, п'єси і кіносценарії, повісті і статті. Від твору до твору зростає майстерність письменника, і Стельмах стає одним з видатних митців українського художнього слова.