Петро Тимочко-перекладач

Структурну основу збірки склали два розділи “Поетичні твори” та “Драматичні твори”. Як відомо, Ганс Сакс захоплювався написанням так званих фастнахтипілів, тобто невеликих драматичних творів, написаних віршами. Перекладач вибрав дві драми “Бесіда Олександра Великого з філософом Діогеном” та “Вирізування дурнів”. Перша з них – це пристрасна, гаряча, з філософським підтекстом полеміка між всесильним Олександром і любомудром Діогеном. Кожен з них уособлює кардинально протилежні і антагоністичні життєві принципи і світоглядні концепції. Таким чином перепалка між ними перетворюється в протистояння між добром і злом, любов’ю і ненавистю, правдою і кривдою тощо. Переклад П.Тимочка зберігає усі найсуттєвіші прикмети оригіналу, він простий, прозоро-ясний, сказати б, летючий за характером. Ось один з найбільш промовистих фраґментів:

Олександр

Не розумію Діогене,

Чому я раб твого раба?

Діоген

Бо в мене не твоя журба!

Коли я, царю, мудрим став,

пороки всі свої прогнав,

прогнав зазнайство, скупість, зависть,

злість, хіть, нестриманість, ненависть,

відмовивсь від усіх бажань,

котрим платив бездумно дань.

Коли ж відмовився від плати,

сам став над ними панувати,

тепер вони – мої раби,

а я на світі без журби

живу, мій царю Олександре!

Тобі ж війна, по світу мандри,

походи жити не дають,

в тобі живуть пороки, лють,

жадоба величі тобою

керує... (106).