Нелюди і люди в романі Л.Костенко Маруся Чурай

Учитель. А чому саме козаки виявляють найак­тивнішу позицію захисників і гуманістів?

Учні (передбачувана відповідь). Козацтво — це зовсім інший світ з демокра­тичним устроєм, законами, звичаями. Тому єдиним прагненням козаків є справедливе вирішення справи. Ось що сказав про цю справу Мартин Пушкар.

(Зачитати від слів «Панове судді! Важко розібра­ти» до «діла у битвах шаблею рішать».)

Учні (передбачувана відповідь). Та проблема, яку не міг розв'язати суд, вия­вилася такою зрозумілою для гетьманського посланця, бо «запорожці — люди без круть-верть, все кажуть щиро на своє копито».

А що, як інший вибрати закон, —

Не з боку вбивства, а із боку зради?

.............................................................

Що ж це виходить? Зрадити в житті

Державу — злочин, а людину — можна?!

Учитель. Відверто й емоційно виступив на суді Іван Іскра. Давайте пригадаємо цей момент.

(Зачитати від слів «Я прошу, люди, вислухать мене» до «Чи сльози не душитимуть її?»)

— Що керує поведінкою Іскри — любов чи справед­ливість?

— Чи справедливо він вчинив, привізши від Богда­на Хмельницького універсал про помилування Марусі?

Іван страждає, бо щиро кохає Марусю. До того ж він розуміє, що, стративши Чураївну, кати знищать красу мистецтва. А що ж далі? «А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її?» У відповідаль­ний момент Іскра здатний на вчинок, благородний, ли­царський. Він, гонець до гетьмана, боїться на шляху пастки, ворожої кулі, бо йому треба довести справу до кінця. «Якщо я впаду, — неврятована пісня, задушена пісня в петлі захрипить». Іскрі притаманне благород­ство, не силуване, не суєтне, не демонстроване напо­каз, але неодмінне. Він характеризується поєднанням чоловічої сили і вразливої душі.

Отже, козаки довели, що вони справжні люди, гідні цього високого звання.

Учитель. Чия поведінка на суді здається вам дуже дивною і чому?

Учні (передбачувана відповідь). Це поведінка Марусі, яку звинувачують у вбивстві, їй кричати треба, волати до суду, що вона невинна, а Чураївна мов скам'яніла.

Учитель. Як ви пояснюєте таку поведінку Марусі?

Учні (передбачувана відповідь). Мені здається, що вона вже перейшла межу життя. Помер Гриць, а разом з ним пішло в небуття її щастя, її радість, усе покрила «ночі темна пелена». А ще Маруся в цей час, в момент суду, намагається розв'язати для себе питання: хто ж він такий, її Гриць?

Бо ж річ не в тім — женився, не женився...

Прийшов, пішов, забув чи не забув.