Василь Семенович Стефаник (1871 — 1936)

Василь Семенович Стефаник (1871 — 1936)

Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер

Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина.

1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу

бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели

громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні).

Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів

Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Мартовичем

написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889).

У 1890р. Стефаник у зв'язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній

роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій

гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка

молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні

зв'язки.

Після закінчення гімназії (1892) Стефаник вступає на медичний факультет

Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною

“вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне

і громадське життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-українців

“Академічна громада”. Більшість студентів, які належали до нього, тягнулися до

радикальної партії. До них приєднався і Стефаник. У студентські роки він

особливо багато читає, пильно стежить за сучасною літературою, зближується з

польськими письменниками.

Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття,

розширює творчі контакти з українськими періодичними виданнями, активізує свою

діяльність як публіцист. Після опублікування в 1890р. першої статті — “Жолудки