Т. Шевченко в зарубіжній літературі

"Кометою злетів він у небо, — згадував сучасник поета, відомий угорський романіст Мор Йокаї, — і, досягнувши зеніту, залишився там, у вишині, не ско­тився вниз".

Як і творчість кожного великого поета, поезія Шан­дора Петефі не збірник випадкових віршів, а точний зліпок його великої душі. Петефі — лірик чистої води. В його віршах немає жодного непережитого рядка. На початку чотири стихії, з яких складається його творчість, існують ще кожна окремо: кохання, приро­да, Батьківщина, воля. Згодом відбувається їх повне злиття — усе палахкотить одним полум'ям.А в 1847 році у Відні томик віршів Петефі виходить у перекладі німецькою мовою. Гейне від поета в захоп­ленні, порівнює його з Бернсом і Беранже. А ще по­рівнюють Петефі з самим Гейне, Ленау, Лєрмонто­вим, Байроном — найвидатнішими поетами тогочасної Європи. Дуже точно сказав про Петефі Ян Неруда: "Петефі — це діамантова застіжка, яка скріпила угорсь­ку літературу зі світовою літературою. У чудової, огня­ної угорської нації немає більш величнішого сина, ніж він. І в неї не було більш щасливого дня, ніж день, коли народився Петефі... Коли б про цю націю ми не знали нічого і знали тільки вірші Петефі, то цим са­мим ми доторкнулись би до її найтонших нервів... Як рекомендувати мені вірші Петефі? Поки що я можу сказати тільки одне: якщо хочеш прекрасних романсів

— читай Петефі; хочеш натхненних гімнів Батьківщині

— читай Петефі; хочеш веселих пісень, любовних віршів

— також читай Петефі".

Вчитель, звичайно, не забуде, розкаже і про безпо­середню участь Шандора Петефі в березневих подіях угорської буржуазно-демократичної революції 1848 р., а також у боротьбі проти австрійського та російського війська під час захисту завоювань революції влітку 1849 р. Варто сказати й те, що в 1849 р. на Буковині Лук'ян Кобилиця закликав збирати продовольство для угорсь­ких революційних військ, із своїми загонами зробив спробу пробитися до угорських революціонерів, серед яких був і батько Петефі, якого поет описав у вірші "Старий прапороносець".

17 травня Шандор Петефі опускає в батьківську мо­гилу й труну з тілом матері. Лихі передчуття не дозво­ляють йому написати на хресті їхні імена. "Тут спочи­вають Батько й Мати",— пише він, щоб на випадок поразки революції вороги не поглумилися над ними.

31 липня 1849 року під Шегешваром у зіткненні з російськими козаками армії генерала Паскевича заги­нув великий угорський поет Шандор Петефі. Місце його загибелі і поховання так і не було знайдено.

На будинку в Марошвашархеї, де Петефі провів ос­танню ніч свого життя, вирізьблено прекрасні слова: "Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій вели­кий шлях, щоб стати зорею. Сяйво її вічне".

Після ознайомлення учнів із життєписом поета можна переходити до другої частини домашнього завдання — до порівняння творів Петефі та Шевченка. Вони були синами однієї епохи, схожого світобачення, і через те не могло не бути спільних мотивів у їхній творчості.

Якщо вчитель працює з класом не перший рік і йому вдалося виховати залюблених у літературу учнів, то їм можна дати завдання підготувати реферати на такі теми: "Образ рідної землі в поезії Петефі і Шевченка", "Лю­бов до Батьківщини в творчості Петефі та Шевченка", "Революційна лірика Петефі й Шевченка", "Петефі й Шевченко: як кожного з них на голос не впізнати?"

Звичайно, в позаурочний час учитель дасть короткі консультації.

Щодо образу землі в поезії Петефі й Шевченка, то тут треба підказати, що обидва поети були закохані у степ. В обох — якийсь особливий потяг до безкрайнього простору. У степу Шевченка — синіють поля як море, чорніють козацькі могили, повіває вітер буйний. У степу Петефі "стугонять копита", "чути свист табунщиків", "довгі батоги лящать несамовито". "Шле мені свій усміх степ широкий, що лежить від Тиси до Дунаю", — ска­же поет Угорщини, а в іншому творі признається щиро:

Скільки в тім степу краси для мене!