Т. Шевченко в зарубіжній літературі

Вірне кохання у народній поезії завжди знаходить своє відбиття у поетичному символі почуття. Таким символом кохання в поемі "Витязь Янош" стала квітка шипшини. Над могилою Ілушки виріс кущ шипшини. Янош зриває з нього квітку — символ нещасливої лю­бові — і бере з собою:

Ти, квітко, що зросла з її земного праху,

Не залишай мене в блуканні, бідолаху!

Блукатиму тепер, допоки не загину,Допоки радо й сам не ляжу в домовину!

(Тут і далі переклад Л.Первомайського).

Шкода, що з програми зарубіжної літератури 1995 р. вилучено середньовічний роман про Трістана та Ізольду. Під його впливом Леся Українка, як відомо, напи­сала поему "Ізольда Білорука". Так от, у кінці поеми на могилах Трістана та Ізольди (цих закоханих похова­ли поряд) виросли два кущі — білої і червоної рожі. Виросли і сплелися гілочками в квітах, їх розрубали. Але за ніч вони зрослися знову. Потім їм дали спокій: вірна любов — безсмертна, і про це доцільно нагадати учням.

При обговоренні поеми "Витязь Янош" слід наголосити, що важливу художню роль у поемі відіграє пей­заж. А Шандор Петефі — майстер пейзажу. Його стихія — степ. Він уміє кількома штрихами намалювати живу картину. Варто зачитати хоча б оцей уривок:

Ні квітки у степу, ні деревця, ні птиці,

Лиш блискає роса на кущиках травиці.

Озерце степове, поросле осокою,

Ген осторонь блищить гарячою лускою.

Ген чапля в осоці стоїть, цибата,

Вишукує собі поживу — жабенята.

Та чайок чути крик, в той час, коли на білих

Злітають до води вони на гострих крилах.

Звичайно, ми говоримо не просто про пейзаж, а про пейзаж степу. І Шевченко, і Петефі любили і оспіву­вали степ — частину і символ Батьківщини. Кожен — по-своєму. Але є щось спільне в зачаруванні обох по­етів степом, зачаруванні безмежним простором рідної землі.

Для домашнього завдання до другого уроку можна скористатися хрестоматією зарубіжної літератури, яку впорядкувала як навчальний посібник для 9—11 класів загальноосвітніх шкіл К.О.Шахова (К., 1992 р.). В ній є короткий життєпис поета, з яким учні мають ознайо­митися вдома, а також пригадати життєвий шлях Т.Шевченка і порівняти його з долею Шандора Пе­тефі, зазначаючи спільне.

Завдання вчителя на другому уроці особливе: захо­пити учнів біографією поета, наголошуючи на тих її сторінках, які подібні до життєвого шляху Тараса Шев­ченка. В такому ж порівняльному ключі слід аналізува­ти і розглядати окремі вірші двох поетів, заслухавши реферати учнів.

Матеріали до життєпису Шандора Петефі.

У ніч на 1 січня 1823 року в Кішкьорьоші в сім'ї змадяризованого серба Іштвана Петровича та словач­ки Марії Хруз народився хлопчик, якому судилося стати народним поетом Угорщини.