Значення транспортного комплексу в народному господарстві

Основним завданням діючої системи газопроводів, довжина яких становить 33 тис. км, залишається підтримувати їх у працездатно¬му стані. Передбачається завершити спорудження газопроводів Тула - Шостка - Київ, Торжок - Долина, Мар'янівка - Хер¬сон - Крим, Джанкой - Феодосія - Керч, Глібовського підзем¬ного сховища газу - Сімферополь - Севастополь. Необхідно і надалі подавати газ для забезпечення потреб малих міст і сільських населених пунктів. Враховуючи, що металургійні заводи України забезпечували трубами весь колишній СРСР, їх потужностей має вистачити для забезпечення власної нафтової і газової промисло¬вості.

Об'єкти транспортної мережі, що мають загальнонаціональне значення, слід інвестувати з державного бюджету, а також залу¬чати іноземних інвесторів, кошти клієнтури, акціонерних това¬риств.

Мережею газопостачання охоплено приблизно 50% міських поселень і лише 8% сільських, що дуже мало по¬рівняно з європейськими країнами. У перспективі Україна повинна розширити кількість країн-постачальниць газу. Значна роль у цьому належатиме Ірану, який має величез¬ні поклади газу і заінтересований у торгівлі з Україною. З метою вирішення цієї проблеми можливе будівництво га¬зопроводів в Україну через Закавказзя і Північний Кав¬каз. Є й інший варіант поставок газу з цих регіонів - мор¬ським транспортом у зрідженому (скрапленому) вигляді.

Перехід національної економічної системи до ринку пе¬редбачає реформи у транспортній інфраструктурі, струк¬турні зміни у сферах виробництва і послуг загалом. Проб¬леми розвитку транспортного комплексу пов'язані з реформуванням інших галузей, оскільки обсяги продукції промисловості, сільського Господарства, будівництва і тор¬гівлі визначають завантаженість транспортної системи.

Актуальною проблемою) транспортного комплексу є по¬ліпшення стану його виробничої бази. Потрібне оновлення рухомого складу на основі розвитку вітчизняного транспор¬тного машинобудування. Для створення системи інтермодульних перевезень передбачається виробництво спеціалі¬зованих технічних засобів - контейнерів, змінних кузовів, платформ для перевезення автопоїздів.

У перспективі має відбутися поступовий перехід на нові принципи організації та управління транспортним проце¬сом на основі новітніх інформаційних технологій та сучас¬ного маркетингу, запровадження автоматизованих центрів управління доставкою вантажів. Формування і розвиток національної транспортної системи України потребує ефек¬тивного державного регулювання діяльності транспортних підприємств за такими напрямами:

- створення ринку транспортних послуг;

- забезпечення технологічної та екологічної безпеки транспорту;

- активізація міжнародної діяльності транспортних підприємств.

Процес реформування транспортного комплексу Укра¬їни передбачає посилення ролі держави у використанні вантажної бази вітчизняного морського флоту країни як галузі транспортного комплексу з певним валютним ресур¬сом. Важливим для активізації діяльності транспортних підприємств України є створення власної інформаційної бази щодо кон'юнктури світового фрахтового ринку.Повітряний транспорт - наймолодший і найшвидкісніший, але поки що дорогий. Поряд з перевезенням вантажів, пошти і паса¬жирів він використовується для санітарних перевезень, а також для аерофотозйомок, хімічної обробки посівів та боротьби з лісо¬вими пожежами.

Найбільші авіапорти - Бориспіль (Київ), Харків, Донецьк, Дні¬пропетровськ, Одеса, Вінниця, Львів, Луганськ, Запоріжжя, Сімфе¬рополь, Чернівці, Херсон, Миколаїв, Івано-Франківськ. У післявоєнні роки збудовано нові аеровокзали у Харкові, Києві (Борисполі), Львові, Сімферополі, Дніпропетровську, Донецьку, Миколаєві, Одесі, Вінниці, Івано-Франківську, Полтаві, Чернігові, Кіровограді, Тер¬нополі.

Повітряний транспорт України об'єднаний у "Авіалінії Украї¬ни", до яких належить 27 авіазагонів, 105 аеродромів, а також під¬приємства для ремонту авіатехніки.

Повітряний транспорт в основному перевозить пасажирів. Із здобуттям Україною незалежності зросла роль міжнародних пере¬везень. Відкриваються повітряні лінії до США, Канади, Ізраїлю, Ні¬меччини, Польщі, Австрії та інших країн. Обмежені обсяги палив¬но-мастильних матеріалів, зменшення польотів на короткі відстані, сучасна тарифна політика, а також розвиток мережі наземних ви¬дів транспорту зробили ряд місцевих аеропортів неперспективни¬ми, що призвело до закриття їх. Найперспективнішими аеропорта¬ми е Бориспіль, Жуляни, Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ, За¬поріжжя, Львів, Одеса, Івано-Франківськ, Сімферополь, Харків, з місцевих аеропортів - Вінниця, Кіровоград, Полтава, Ужгород, Херсон та Керч. Технічно поновити повітряний флот передбача¬ється за рахунок літаків Ту-204, Ту-154 М, В, ЯК-42, Іл-114. Для міжнародних перевезень у 1992 р. на умовах лізингу придбано два літаки "Боїнг-737", що мають високі параметри паливної ефектив¬ності та комфорту. Особливі надії покладаються на створення віт¬чизняного аеробуса АН-218, що за основними параметрами набли¬жається до найкращих західних зразків авіатехніки.