Транспортний комлекс України
Довжина автошляхів загального користування становила у 1997 р. більш ніж 172 тис. км, в тому числі з твердим покриттям - 164 тис. км; їх середня щільність по Україні складає 271 км/тис. км2. Найбільш високим відповідним показником виділяються за¬хідні області України - 300 км/тис. км2 і нижче. Лише в Доне¬цькій, Дніпропетровській областях і в Автономній Республіці Крим цей показник сягає 300 км/тис. км2 і вище. Найважливіши¬ми автомагістралями України є: Київ - Полтава - Харків - Ростов-на-Дону, Київ - Москва, Київ - Санкт-Петербург, Київ - Одеса, Москва - Харків - Запоріжжя - Сімферополь, Київ - Житомир - Рівне - Львів - Ужгород, Київ - Дніпропетровськ - Донецьк - Маріуполь та ін. Близько третини автошляхів з твер¬дим покриттям в Україні мають капітальний тип покриття, пере¬важно на шляхах загальнодержавного і міждержавного значення. При цьому переважає перехідний тип покриття (гравійні, шосе, асфальтовані, бруківки).
В сільській місцевості важливе значення мають автошляхи міс¬цевого та внутрішньогосподарського підпорядкування. Майже 30% цих автошляхів не мають ще твердого покриття і в період несприятливих погодних умов становляться слабопрохідними. Внаслідок цього народногосподарський комплекс України, і зо¬крема галузі АПК, мають великі матеріальні збитки.
Щоб досягти забезпеченості України автошляхами рівня єв¬ропейських країн, необхідно побудувати і модернізувати майже 200 тис. км автошляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості. У міждержавних зв'язках необхідним є будівництво автомагістралей світового рівня з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом. Досвід CША, Німеччини, Японії свід¬чить, що саме під час економічних криз будівництво автошляхів напувало пріоритетного значення завдяки можливості створення нових робочих місць і високій ефективності капіталовкладень.
Автотранспорт України характеризується тим, що 70% вантаж¬ного парку зосереджено в господарствах і автопідприємствах (АТП) агропрому та корпорації «Укравтогранс», решта - на під¬приємствах більше ніж 80 відомств.Автомобільний транспорт України потребує значного техніч¬ного оновлення, оптимізації структури парку за вантажопідйом¬ністю, типами кузова, наявністю спеціалізованих транспортних засобів, особливо малої вантажопідйомності. Необхідним є під¬вищення питомої ваги дизельних двигунів на автомобілях вітчиз¬няного виробництва, вдосконалення системи технічного обслуго¬вування та ремонту автомобілів за рахунок розвитку мережі сер-Іісного обслуговування, створення нових і модернізації старих авторемонтних заводів.
Морський транспорт. Цей вид транспорту є порівняно деше¬вим; він відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні зовніш¬ньоекономічних зв'язків України, особливо з країнами далеко¬го зарубіжжя. Загальна довжина морської берегової лінії, яка практично не замерзає, становить більше 1000 км. Багато є зруч¬них бухт, які сприяли формуванню 18 морських портів, серед яких найбільш важливими є Одеса, Іллічівськ, Ізмаїл, Південний, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч на березі Чорного моря та Маріуполь і Бердянськ на березі Азовського моря. Крім того, є 8 судноремонтних заводів, які будують невеликі судна.
Основу морського транспорту України становлять Чорноморсь¬ке (ЧМП), Азовське (АМП) морські пароплавства, а також Україн-Сько-Дунайське (УДП) пароплавство. Сумарна вантажність транс¬портного флоту України становить більше ніж 5 млн. т, а паса¬жирського флоту - майже 10 тис. місць; вона є однією із най¬більших у Європі.
У структурі вантажних морських перевезень значно переважають наймасовіші вантажі, які займають чільне місце і у струк¬турі експортно-імпортних поставок України. Це руди чорних і кольорових металів, кам'яне вугілля, кокс, нафта і нафтопродук¬ти, мінерально-будівельні матеріали.
Каботажні перевезення займають незначне місце в загальному обсязі перевезень. У зв'язку з тим, що вони здійснюються на не¬велику відстань (в середньому не більше як на 130-150 км), част¬ка їх у вантажообороті незначна. Зокрема, в Азовському морсь¬кому пароплавстві в структурі цих перевезень домінує керченсь¬ка залізна руда, що надходить на металургійні підприємства м. Маріуполя, а у зворотному напрямі - донецьке кам'яне вугілля і кокс. У каботажних перевезеннях серед вантажів переважають міне¬ральні будівельні матеріали.
Експортно-імпортні перевезення вантажів морським транс¬портом здійснюються в середньому на відстань до 8 тис. км і біль¬ше, внаслідок чого їх частка у вантажообороті морського транс¬порту перевищує 95%.
Найбільшу кількість міжнародних перевезень здійснюють чор¬номорські порти Одеси, Іллічівська і Південний.
На Одеський порт припадає більше п'ятої частини вантажо-обороту морського транспорту України. Основними вантажами тут є руди, нафта і нафтопродукти, будівельні матеріали, хлібні вантажі, цукор, цитрусові та ін. Іллічівський порт розташований за 20 км від Одеси і є її дублером. Працює він переважно на за¬безпечення експортних поставок. У вантажообороті цього порту високу частку займають метали, кам'яне вугілля, будівельні ма¬теріали, залізна і марганцева руди. Порт Південний обслуговує в основному припортовий завод і спеціалізується на забезпеченні експорту аміаку.