Хімічний комплекс України
Провідне місце в структурі хімічної промисловості України у новітні часи стало посідати виробництво полімерних матеріалів: синтетичних смол, різноманітних пластмас, синтетичного волокна, тощо. Виробництво це дуже складне. Для нього використовується значна кількість спеціально виробленої вуглеводневої сировини, електроенергії, тепла і води.
Синтетичні смоли і пластмаси виготовляються в районі знаходження сировини в Донбасі (Горлівка, Сєверодонецьк, Донецьк, Рубіжне), у Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя), в Черкасах, Одесі тощо. Синтетичні смоли - вельми транспортабельний продукт. Вони йдуть на виробництво синтетичних волокон.
Синтетичні смоли, що виготовляються в Україні, а також переважно привізна целюлоза використовуються для виробництва хімічних волокон. Це виробництво характеризується підвищеною І трудомісткістю і зосереджене в районах, добре забезпечених трудовими ресурсами, котрі, як правило, є й регіонами текстильної про¬мисловості. Хімічні волокна виготовляють в Києві, Чернігові, Чер¬касах, Житомирі, Сокалі (Львівської обл.). Приблизно третина хіміч¬них волокон, що виготовляються в країні, використовується на тех¬нічні потреби. Більша частка хімічних волокон є синтетичними.
На основі використання полімерних матеріалів в країні розви¬нута гумово-азбестова промисловість. В її складі виділяється инне виробництво, що є великим споживачем синтетичного ка-Іуку, хімічних волокон, сажі. Воно тісно пов'язане з машинобудуванням, особливо з автомобільною промисловістю - голов¬ним споживачем шин. Свого виробництва каучуку в Україні немає, він імпортується з Росії, з районів Поволжжя, Уралу, Си¬тру. Технічна сажа - важливий компонент виробництва гуми, то виготовляється з природних і попутних газів у Дашаві, Кре¬менчуці, Стаханові. Найбільші підприємства гумово-азбестової промисловості - шинний завод у Дніпропетровську і Білоцер¬ківський завод гумово-технічних виробів. Підприємства цієї га¬зі є також у Харкові, Києві, Запоріжжі, Одесі, Бердянську тощо. Україна - значний виробник лаків і фарб. У минулому її частка, становила 25% цієї продукції колишнього Радянського Союзу. Сировиною для її виробництва є природні смоли, рослинні масла, штетичні матеріали. Асортимент продукції, що виготовляється, статньо широкий: антикорозійні і декоративні лаки і фарби, розчинники, смоли тощо. Основну частину цієї продукції виготов¬ляють у Донбасі (Луганськ, Донецьк) і Придніпров'ї (Дніпропет¬ровськ, Кривий Ріг). Виробництво лаків і фарб є також у Києві, Харкові, Кременчуці, Львові, Бориславі, Івано-Франківську, Одесі, Сімферополі. На відходах коксохімічного виробництва розви¬вається велика анілінофарбна промисловість, що виготовляє барв¬ники для текстильної, взуттєвої, поліграфічної промисловості, її головний центр - Рубіжне (Луганська обл.). Анілінові барвники виготовляють також Горлівський коксохімічний і Сивашський анілінофарбні заводи. Створено велике виробництво оптичних відбілювачів, високоякісних пігментів. У великих містах, що ма¬ють значні науково-дослідні заклади, розвинута хіміко-фарма-цевтична промисловість, її центри - Київ, Житомир, Харків, Полтава, Луганськ, Львів, Одеса.
В цілому хімічна промисловість набула розвитку в усіх еко¬номічних районах України. На цьому тлі особливо слід відмітити Донецький, Придніпровський і Карпатський економічні райони. Найпотужніший з них - Донецький район. Його частка становить понад третину хімічної продукції, що виготовляється в країні. Тут особливо вирізняється Луганська область з найбільшим у країні Лисичансько-Рубіжанським промисловим вузлом хімічної спеціалізації. В Донецькій області виділяється Горлівсько-Слов'янський про¬мисловий вузол. У межах Придніпров'я хімічна промисловість на¬була розвитку в Дніпропетровській області (Дніпропетровсько-Дніпродзержинський промисловий вузол), Львівській області (Львівсь¬кий, Дрогобицький, Новодворівський і Червоноградсько-Сокальський промислові центри) і Івано-Франківській області (Калуський і Івано-Франківський промислові центри). Добре розвинута хімічна промисловість в Києві, Чернігові, Черкасах, Житомирі, Рівному, Вінниці та Сумській області (Шостка і Суми), поблизу Одеси і Автономної Республіки Крим (Сивашський промисловий центр).
5. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОМПЛЕКСУ ХІМІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ УКРАЇНИХімічна промисловість є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища. Водночас це по суті єдина галузь, що утилізує відходи виробництва. Оновлення та використання прогре¬сивних технологій у хімічній промисловості дає змогу обмежити її негативний вплив на природні умови життєдіяльності населення.
У перспективі в галузях хімічного комплексу України перед¬бачається здійснити систему заходів.
В азотній промисловості планується поетапна реконструкція здернізація агрегатів синтезу аміаку, що забезпечить істотне зниження витрат енергоносіїв. Поряд з розширенням мережі аміакопроводів очікується повна переорієнтація на використання каталізаторів синтезу аміаку і азотної кислоти вітчизняного виробництвa та поступова переорієнтація збуту аміаку й карбаміду із зовнішнього ринку на внутрішній.