Хімічний комплекс України

Таблиця 51

ВИРОБНИЦТВО МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ В УКРАЇНІ

у 1990-1997 pp., тис. т*

Найменування продукції199019951997І997в% до 1990

Мінеральні добрива (в перерахунку на 1 00% корисних речовин), всього48152221237649,3

н тому числі: • азотні30221871202266,9

• фосфорні164729430518,5

• калійні142564934,3

* Статистичний щорічник України за 1997 рік. - К.: Українська енциклопедія, 1998. - С. 121.

Азотні добрива (аміачна селітра, карбомід, сульфат амонію тощо) отримують в результаті синтезу азоту повітря і водню, виділеного з відходів коксохімічного і доменного виробництва, а також природних газів. Підприємства, що виготовляють азотні добрива, розміщують поблизу крупних коксохімічних заводів у Донбасі і Придніпров'ї (Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Горлівка тощо), а також на трасі газопроводів в районах інтенсивного роз¬витку сільського господарства (Лисичанськ, Черкаси, Рівне) і в припортовому районі Одеси. Поряд з добривами тут, як правило, виготовляють азотну кислоту і супутні продукти, що використовуються для виробництва пластмас, синтетичних волокон, кіноплівки, різноманітних барвників.

Виробництво фосфорних добрив, як правило, тяжіє до районів; споживання (на 1 т простого суперфосфату витрачається 0,5 т провини), їх виготовляють у Сумах, Вінниці, Костянтинівці і !)десі. Сировиною для їх виробництва до останнього часу були 'шатитові концентрати, що надходили з Кольського півострова (Мурманська обл. Росії). Останніми роками в зв'язку із значними фінансовими труднощами в країні сировина постачається нерегу¬лярно і у малих обсягах, що є однією з причин різкого скорочен¬ня виробництва добрив. А втім в Україні є реальні геологічні і економічні передумови для використання своїх сировинних баз фосфоритів (особливо Кролевецького родовища Сумської обл.) і апатитів. Фосфорні добрива виготовляють також і в Маріуполі із томас-шлаків, що їх отримують з фосфоромістких керченських залізних руд у процесі доменного виробництва.

Виробництво калійних добрив розвивається в Прикарпатті у Ка¬луші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.) і місцях видобутку калійних солей, що обумовлене його значною матеріа¬ломісткістю. Калійні добрива виготовляють також на титаномагніє¬вому комбінаті у Запоріжжі попутно з основним виробництвом. Україна - великий виробник сірчаної кислоти і соди. Сірчана кислота - «хліб» хімічної промисловості. Це один з універсальних хімікатів, що використовується для виробництва мінеральних (фосфорних) добрив та інших кислот в металургій¬ній, нафтопереробній, текстильній та інших галузях промисловості. Сірчана кислота - малотранспортабельний продукт, а оскільки її головний споживач - суперфосфатне виробництво, то й вироб¬ництво сірчаної кислоти зосереджено переважно у центрах пере¬робки фосфатів - у Сумах, Костянтинівці, Вінниці і Одесі. Крім того, її виготовляють у Горлівці («Стирол»), Дніпродзержинську («Азот»), коксохімічних заводах Донбасу і Придніпров'я. Сиро¬виною для виготовлення сірки може бути будь-яка речовина, що її містить: природна сірка, сірчані колчедани, сірчанисті доміш¬ки, що містяться у попутних газах. В Україні є великі запаси сір¬ки у Львівській області, на базі яких створені гірничохімічні під¬приємства у Роздолі і Яворові. У Костянтинівці сірчану кислоту виготовляють із сірчанистих газів - побічного продукту при ви¬плавці цинку. За наявності вітчизняної сировини для сірчанокис¬лотного виробництва до останнього часу значна її частина - сір¬чані колчедани - все ще завозилася з Уралу.Для виробництва соди використовують кухонну сіль, вапняк і багато палива (на 1 т готової продукції йде 5 куб. м соляного роз¬солу і 1,5 т вапняку). Содове виробництво переважно сконцент¬роване у Донбасі (Лисичанськ і Слов'янськ), який має великі за¬паси кухонної солі. Необхідні для виробництва соди вапняки виготовлюють безпосередньо поблизу содових заводів. Крупне виробництво соди є і на Кримському содовому заводі в місті Червоноперекопську, що працює на солях Сивашських озер. Про¬дукція содової промисловості (кальцинована і каустична сода, бікарбонати) широко використовується у скляному виробництві, поварній, паперовій, фармацевтичній, харчовій промисловості, побутових потреб населення.