Хімічний комплекс України
Найменування продукціїРоки1997р. у % до 1990р.
199019951997
Аміак синтетичний, тис. т-3782,3--
Мінеральні добрива (в перерахунку на 100% корисних речовин), тис. т48152221237649,3
Сірчана кислота в моногідраті, тис. т50111593143828,7
Сода кальцинована, тис. т112047536832,9
Сода каустична, тис. т44521315635,1
Хімічні волокна і нитки, тис. т179,241,326,014,5
Шини, тис. т112035786754467,3
Хімічні засоби захисту рослин (у 100% розрахунку по діючій речовині)50,54,12,75,3
* Статистичний щорічник України за 1997 рік. - К.: Українська енциклопедія, 1998 С.121,122.
Формування в Україні ринкових відносин супроводжується проявом кризових явищ як в цілому в економіці країни, так, зокрема, і в хімічній промисловості. Це обумовлено, з одного боку порушенням налагоджених господарських зв'язків, а з другого - недостатньою адаптацією галузі до ринкових умов функціонуй вання (насамперед це стосується пошуку компенсуючих джерел сировини, а також збереження старих ринків і проникнення до нових товарних ринків). Слід зазначити, що вітчизняні підприємч ства хімічної промисловості близько 60% продукції реалізують на зовнішніх ринках (переважно в країнах далекого зарубіжжя). Все це призвело до значного спаду виробництва основних видів продукції галузі (табл. 49).
Стабілізація економічної ситуації в країні і активізація факто¬рів її зростання дадуть змогу забезпечити структурну перебудову галузі відповідно до нових умов розвитку економіки.
2. ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ І РОЗВИТКУ
Розміщення хімічної промисловості має свої особливості у зв'язку з тим, що на нього впливає велика кількість чинників: си¬ровинний, паливно-енергетичний, споживчий.Частка сировини становить від 40-45 до 90% всієї вартості готової продукції цієї галузі. При значному асортименті продук¬ції, що виробляється з різноманітної сировини (часто для вироб¬ництва одного виду продукції необхідно декілька видів сирови¬ни), проблема її постачання набуває особливо важливого зна¬чення. З іншого боку, хімічне виробництво, як правило, багато¬стадійне. Воно складається з низки послідовних операцій, які взаєм¬но доповнюють одне одного. При цьому виникає багато відходів, для утилізації яких утворюються додаткові виробництва, що врешті-решт призводить до формування багатопрофільного хіміч¬ного комплексу. В цьому випадку майже половина сировини, що використовується, припадає на внутрішньогалузеві виробницт¬ва. Широко використовуються як сировина відходи й інших га¬лузей промисловості (перш за все чорної і кольорової металургії, вугле- і нафтопереробки, паливної промисловості, електроенер¬гетики, лісової промисловості тощо). При цьому часто ці відходи (особливо газоподібні і рідкі) незручно і небезпечно перевозити. Вони, як правило, використовуються на місці їх утворення. Ком¬бінація різних виробництв як самої хімічної промисловості, так і виробництв різних галузей призводить до високої територіальної концентрації виробництва, що створює значні економічні і еко¬логічні проблеми.
Останніми роками дещо посилилася спеціалізація і зменшилася роль комбінування хімічних виробництв у зв'язку з використанням трубопровідного транспорту для транспортування раніше “незручних” вантажів (наприклад, при транспортуванні етилену з Поволжя в район Одеси).