ПРП та РПС Чернігівської області
В зв’язку з цим раціональне використання і відтворен¬ня природних ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем людства. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів має яскраво виражений регіональний характер і відіграє особливу роль в інтенсифікації вироб¬ництва на основі прискорення науково-технічного прогресу.
Така постановка проблем вимагає поліпшення розробки питань управління, пов’язаних насамперед з діалектикою взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Сто¬совно природокористування це означає послідовний розви¬ток наукових засад охорони навколишнього середовища і раціонального використання його ресурсів на основі таких принципів, як планомірність, пропорційність, оптимальність.
Планомірність стосовно використання природних ресур¬сів — економічна функція держави по управлінню і регулюванню екологічних та економічних відносин і пропор¬цій. Така функція передбачає як розробку і виконання пла¬нової системи взаємопов’язаних показників, так і дійовий контроль за їх реалізацією. Перспективне і поточне плану¬вання раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в кінцевому підсумку вихо¬дить з накреслених темпів зростання сукупного суспільного про¬дукту, національного доходу і підйому життє¬вого рівня трудящих.
Пропорційність означає погодженість у використанні природ¬них ресурсів як за територією, так і за галузями народного госпо¬дарства, виключення порушень природних взаємозв’язків у навколишньому природному середовищі.
Оптимальність у використанні природних ресурсів — це досяг¬нення найкращого варіанта взаємовідносин суспільства з навколишнім середовищем.
Управління охороною навколишнього природного середовища, як говориться в Законі про охорону навколишнього середовища, полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослід¬ження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програ¬мування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.
Метою управління в галузі раціонального природокорис¬тування є реалізація законодавства, контроль за додержанням ви¬мог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення погодженості дій державних і громадських органів у галузі навколишнього природного середовища.
Визначальними у виробничих відносинах, що складаються між людьми і природою, є їх суспільний характер. Тому функції по управлінню і плануванню раціонального природокористування є однозначно прерогативою держави. Різні міністерства, комісії, ві¬домства, комітети тощо в міру своєї компетенції здійснюють і підтримують єдину державну політику в області охорони навколишнього природного середовища.
Одне з центральних місць у регулюванні відносин з приводу охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів відводиться науково обґрунтованому поєднан¬ню територіального і галузевого управління природоохоронною роботою. Підприємства, що залучають у господарський оборот природні ресурси, нале¬жать, з одного боку, до тієї чи іншої галузі народного гос¬подарства, а з другого — є ланками територіально-вироб¬ничих комплексів. Тому виникає необхідність правильного поєднання інтересів багатьох міністерств, відомств і місце¬вих територіальних органів, які повинні доповнювати одне одного, утворюючи єдину систему управління. Наприклад, при відведенні земель під промислове, транспортне чи жит¬лове будівництво слід виходити не лише з локальних інте¬ресів відомчого характеру, а й враховувати, що відчуження земель, особливо орних, призводить до скорочення площі сільськогосподарських угідь, знижує родючість ґрунту, зменшує валову продукцію сільського господарства та ін.
У системі управління природоохоронною діяльністю підприємства можна виділити планування, експлуатацію очисних споруд (включаючи технологічний процес) і конт¬роль за викидами в навколишнє середовище. Проектування і планування дають змогу розробити комплекс необхідних заходів по охороні навколишнього середовища, їх виконан¬ня, серед яких нові удосконалені технологічні процеси, роботи, очисні споруди, що знижують або виключають шкідливий вплив на навколишнє середовище.Управлінські функції в області природоохоронної діяль¬ності підприємства повинні сприяти вдосконаленню техно¬логії виробництва, ремонтно-експлуатаційних робіт, без¬аварійної роботи устаткування, виконання планово-попе¬реджувального і поточного ремонту.
Контроль включає в себе аналіз технології, лаборатор¬ний аналіз, контрольні пости, визначення концентрації шкідливих виділень, інформування керівництва про стан навколишнього середовища на підприємстві, дотримання законодавства в цій області.