ПРП та РПС Чернігівської області

На території Чернігівської області існує ряд проблем антропогенного впливу які мають як місцевий так і загальнодержавний характер. Серед останніх найвагомішою є проблеми пов’язані із аварією на Чорнобильській АЕС.

Значно ускладнився стан земельних ресурсів. Через сильне радіа¬ційне забруднення в районі з використання вилучено 65 тис. га ріллі. Крім того, значні території вилучаються з обігу через заболочення, ерозію гру¬нтів, втрату ними родючості. Посилилася деградація грунтів через спрацювання ресурсів гумусу. На землях громадського сектора сільсько¬господарського виробництва внесення мінеральних добрив зменшилося удвічі. Практично майже припинено внесення органіки.

Особливе занепокоєння викликає стан водних ресурсів. У районі споживається 2057 млн м3 свіжої води. Рівень повторного її використання значно нижчий за середній по Україні. Найбільшими забруднювачами водних ресурсів району є підприємства м. Києва та Київської області. Ін¬тенсивне забруднення поверхневих вод відходами виробництв, радіонуклідами у районі призвели до того, що вони стали небезпечними для споживання. Тому для пиття, харчових потреб слід використовувати підземні води. Для цього необхідно побудувати мережу свердловин на всій території району.

.Різко погіршилася якість води у Дніпрі в районі Київського водо¬сховища внаслідок поширення синьо-зелених водоростей. Реальною є загроза прориву греблі Київського водосховища, що призвело б до затоп¬лення низинної частини Києва. Взагалі існування цього водосховища є економічно невиправданим. Внаслідок його спорудження рівень води в гирлах окремих поліських річок, що впадають у Дніпро, став вищим, ніж у місцях їх витоку. Щоб вода в цих ріках не текла у зворотному напрямку, в місцях їх впадання у водосховище було збудовано дамби. Вода з річок у Дніпро потрапляє за допомогою потужних насосів. Кількість спожитої ними енергії ставить під сумнів економічну доцільність існування Київсь¬кої ГЕС

Зі скороченням виробництва в останні роки зменшилися викиди шкідливих речовин у повітря. У 1998 р. вони становили 423,9 тис. т, при¬чому більше половини їх припадає на транспортні засоби. Серед міст району найбільшу частку викидів в повітря дає м. Київ.

Хибна практика екстенсивного лісокористування в районі спричинила значне виснаження лісів, погіршення структури лісового фонд; зниження його продуктивності. Сьогодні понад 90% площі займають лісові насадження і середньостиглі ліси. Інтенсифікація проміжного користування в останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно можливих. Значної шкоди лісам завдають лісові пожежі (у 2006 р. в розмірі 26,5 тис. грн.). Більшість лісів північно-західної і західної частин області радіаційного забруднення.

Через недосконалі технології видобутку та переробки мінерально сировини, незадовільне вирішення питань комплексного освоєння родо нищ у надрах залишається і губиться розвіданих запасів нафти 70%, солей 32%, вугілля 40%, металів 25%.

Нерозв'язаною залишається проблема використання техногенним родовищ корисних копалин - відвалів видобутку та відходів збагачення і переробки мінеральної сировини, які містять цінні корисні копалини і ма¬ють промислове значення.Для стійкого розвитку економічного району та вирішення екологі¬чних проблем потрібно:

1)завершити виконання програми «Чорнобиль»;

І

|>О

2)скоротити до оптимальних розмірів виробництво і споживання природних ресурсів, насамперед газу, вугілля, лісу, прісної води, викорис¬тання земель в обробітку тощо;

3) сформувати ефективну інвестиційну політику, спрямовану на роз-юбку, освоєння і використання природо- та ресурсозберігаючих тех. хнологій; виробництво екологічно чистих видів продукції.

У межах цих заходів слід негайно провести необхідні роботи для Чорнобильської АЕС та убезпечення об'єкта «Укриття». Частка, що виробляється на діючому 3-му енергоблоці АЕС, у структурі інтегрованого виробництва України є мізерною. Водночас Україна має великий невикористаний потенціал енергозбереження (145 - 170 млн т у.п.). Енергомісткість валового внутрішнього продукту (ВВП) України удвічі вища, між у країнах Західної Європи з розвиненою ринковою економікою.