Агропромисловий комплекс України

Основою комплексу є сільське господарство – одна з найважливіших галузей виробничої сфери, яке займається вирощуванням сільськогосподарських культур і розведенням тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості – сировиною. Головним засобом виробництва у сільському господарстві є земля. Одночасно вона є і предметом праці, який завдяки родючості дає можливість вирощувати культурні рослини. Тобто земля є природним ресурсом, на якому базується сільськогосподарське виробництво.

Земельний фонд. З усієї земельної площі (60,4 млн. га) на землі сільськогосподарського призначення припадало на початок 2005 року 41,8 млн.га, або 69,2 %. У тому числі рілля займала площу майже 77,7 %, сіножаті – 5,7%, пасовища – 13,2%, сади і виноградники – понад 1%, решта землі під паром. У структурі сільськогосподарських угідь є істотні територіальні відмінності. Найбільша частка посівних площ у Степу і Лісостепу (близько 70%), сіножатей і пасовищ – на Поліссі та в Українських Карпатах.Сільськогосподарські угіддя потребують систематичного поліпшення: зрошення на Півдні, захисту грунтів від ерозії в Лісостепу та розвіювання на Поліссі. Комплекс заходів, спрямованих на збереження та поліпшення земельних угідь, називається меліорацією. В Україні площа зрошуваних земель становить понад 2 млн. га, осушених – близько 3 млн. га. На меліоративні роботи витрачено величезні кошти, але через недостатню наукову обгрунтованість, нераціональне використання зрошуваних та осушуваних земель, продуктивність їх невелика.

Крім того, екстенсивний шлях розвитку АПК впродовж XX ст. призвів до надмірного освоєння загальної земельної площі (у Франції частка сільськогосподарських угідь становить 42 %, у ФРН – 33 %), а також розораності території, порушення пропорцій між ріллею, луками, водою. У нашій країні розорані навіть захисні смуги вздовж річок та озер, схили значної крутизни. Таке збільшення орних земель, використання важкої ґрунтообробної техніки, зменшення площ лісосмуг призвели до посилення ерозії ґрунтового покриву.

Рослинництво. Зернові культури. На продукцію рослинництва в 2004 р. припадало близько 58 % продукції сільського господарства. Воно спеціалізується на вирощуванні різноманітних культурних рослин, що дають продукти харчування, сировину для легкої і харчової промисловості, корми для тварин, ліки тощо. Рослинництво за способом використання земель поділяють на такі галузі:

а) рільництво (вирощування польових культур на орних землях);

б) плодівництво (розведення багаторічних насаджень – садів, ягідників, виноградників);

в) луківництво (використання і поліпшення природних лук, створення штучних сіножатей і пасовищ).

У рільництві, враховуючи значення продукції, що виробляється, виділяють:

а) зернове господарство;

б) виробництво технічних культур;

в) картоплярство, овочівництво і баштанництво;

г) вирощування кормових культур.

Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні продовольчих хлібних культур – пшениці й жита; продовольчих круп'яних – гречки, проса, рису; фуражних (що використовуються як корм для тварин) – ячменю та вівса, кукурудзи; зернобобових – гороху, квасолі тощо.

Провідне місце у рослинництві займає вирощування зернових. Під зерновими культурами в Україні зайнято понад 57% посівних площ. Традиційно найважливішою зерновою культурою в Україні є пшениця, особливо озима, яка на чорноземах дає добрі врожаї (у 2004 р. середня урожайність з гектара пшениці склала 31,7ц/га, що є найвищим з показників за роки Незалежності). Озиму пшеницю висівають восени, щоб використати осінню і весняну вологу в грунті. Вона займає третину всієї площі зернових. Вирощують озиму пшеницю переважно у степовій і лісостеповій зонах. Посіви ярої пшениці займають незначні площі у східних областях України, де клімат континентальніший і взимку випадає мало снігу, який не може захистити посіви від вимерзання. Загальний збір пшениці складає 20,5 млн т.

Жито є теж цінною продовольчою культурою, яка може рости в районах з порівняно холодним кліматом, на бідних піщаних грунтах. Сіють його на Поліссі, рідше у Лісостепу. Частка земель, зайнятих житом, на межі ХХ-ХХІ ст. значно скоротилася і зараз сильно поступається пшениці, ячменю та кукурудзі. В 2004р. валовий збір складав 1,5млнт. при врожайності 22,2 ц/га. Найбільше кукурудзи на зерно висівають у степовій і лісостеповій зонах, а також у Закарпатті. Починаючи з 90-х рр. XX ст. їх площі, зайняті під кукурудзою, збільшуються. Вона ж має найвищу врожайність серед зернових в Україні – близько 40 ц/га.