Природні передумови РПС України (добувна галузь та енергетика)

Перспективи розвитку газової промисловості України пов'я¬зані з розширенням геолого-пошукових робіт, збільшенням обся¬гів пошукового буріння та прискоренням промислового освоєння відкритих родовищ. Поряд з цим слід широко впроваджувати до¬сягнення науково-технічного прогресу, зокрема новітніх техно¬логій і техніки.

Екологічні проблеми в газовій промисловості мають свою специфіку, яка визначається в основному відчуженням та забруд¬ненням земель в районах промислової експлуатації газових родо¬вищ та проведенням геолого-пошукових робіт на нафту й газ. Щодо використання природного газу в різних секторах економі¬ки та галузях народного господарства, то цей вид ресурсу є най¬більш екологічно чистим порівняно з такими енергетичними ре-сурсами, як вугілля, мазут, торф.На території України розміщено понад 2,5 тис. родовищ тор¬фу, а геологічно його запаси становлять 2,46 млрд. т., з них промислових 1,84 млрд. т. що зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Жито-мирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та Львівській областях.

Загальні геологічні запаси горючих сланців оцінюються в 4 млрд. т. Відомі іх родовища на межі Черкаської і Кіровоградської (Болтинське) і в Хмельницькій областях (Флоріанівське), в Карпатах (менілітові сланці).

Важлива роль енергетики у розвитку народного господарства визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування населення пов'язаний з використанням енергії.

Енергетичною основою розвитку продук¬тивних сил на сучасному етапі технічного прогресу є електрична енергія. Застосування електроенергії дало змогу просторово роз'єд¬нати робочі машини і первинні генератори, відокремити місце виробництва енергії від її споживачів. В результаті виробництво енергії, її передача і розподіл відокремились у самостійну галузь — електроенергетику, а споживачі енергії розосередились по різних галузях промисловості і народного господарства. Це відкрило простір для концентрації виробництва в різних галузях і роз¬міщення виробництва на відстані від енергетичних джерел.

Умови і фактори розміщення об'єктів електроенергетики за¬лежно від типу генеруючих потужностей та напруги передачі електроенергії різні.

Сумарна встановлена потужність електростанцій України на 1.01.2005 р. становила 52,9 млн. кВт, у тому числі за типами: теплові — 35,2 млн. кВт, атомні — 12,8 млн. кВт, ГЕС + ГАЕС — 4,8 млн. кВт.

Електростанціями України в 2004 р. було вироблено 182,2 млрд. кВт∙год (Додаток В) електроенергії, у тому числі майже 46% — на тепло¬вих, близько 48% — на атомних і приблизно 6% — на гідроелектростан¬ціях.

В таблиці 1 наведено дані про виробництво електро¬енергії на існуючих типах електростанцій об'єднаної енергетич¬ної системи України у 1995, 2000, 2002 і 2004 pp., а в (Додаток Д) наведені дані по електробалансу за останні декілька років.

Дані таблиці свідчать, що за останні роки ведеться вірна політика в галузі електроенергетики. Зростає виробництво електроенергії на більш екологічних гідро- і атомних електростанціях, тоді як теплові електростанції, які забруднюють середовище і ведуть до глобального потепління зменшують свою потужність і виробництво електроенергії. Але, як відомо, потреба в енергії все збільшується, тому потрібно компенсувати зменшення ТЕС збільшенням кількості малих ГЕС. На першому місці безпека та екологія. В даний момент ми непогано забезпечені електроенергією і тому збільшення потужностей АЕС не виправдане. Краще ці гроші вкласти в енергозберігаючі технології і техніку. Майбутнє за передовими технологіями, а не за вугіллям, якого з кожним днем стає все менше.

Територіально розміщення підприємств електроенергетики та паливної промисловості можна побачити на картосхемі Додатку Е.

1.2. Рудні природні ресурси

Запаси залізних руд зосереджені в Криворізькому басейні (запаси близько 18 млрд. т), Кременчуцькому (4,5 млрд. т) і Білозерському (1,4 млрд т) залізорудних районах. Залізні руди Керченського басейну (1,8 млрд т) — осадового походження з невисоким (до 37%) вмістом за¬ліза. Проте вони містять марганець (до 5%) і ванадій, що підвищує їх цінність для металургії.