Природні передумови РПС України (добувна галузь та енергетика)

Основним завданням курсової роботи є визначення слабких місць раціонального використання природних ресурсів, а потім шляхи оптимального розв’язання проблем з врахуванням усіх чинників.

Об’єктом дослідження виступає добувна галузь промисловості та енергетика країни в цілому. Велика увага приділяється теоретичним і практичним методам оцінки природних ресурсів, раціонального природокористування та ресурсозберігаючих технологій.

Курсова робота має наступну структуру: в першому розділі розкрито теоретичні основи природно-ресурсного потенціалу та його структура, а також часткова характеристика природного потенціалу України вцілому; в другому розділі подано матеріал про теоретичні і практичні методи оцінки природно-ресурсного потенціалу; коротка характеристика Карпатського регіону описана у третьому розділі; і в заключному четвертому розділі розкрито основні проблеми раціонального природокористування.

А тепер ми розглянемо всі питання щодо цього приводу більш розгорнуто, поринемо у найцікавіший світ природи що навколо нас, і пізнаємо як потрібно користуватись природними багатствами не завдаючи їм шкоди, не забуваючи при цьому, що ми теж частина природи.

1. Природно-ресурсний потенціал, його сутність та структураНа всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково – технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов’язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище. Використовування природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил України і навпаки, наявність відповідних природних умов і ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповільнюючи їх динаміку. Зростання економічного значення природних умов і ресурсів полягає в тому, що вони розглядаються не тільки як предмети праці, а і як засоби виробництва. Нині особливо актуальними є наукові дослідження з формування дієвого економічного механізму використання природних ресурсів.

Природно-ресурсний потенціал — сукупність усіх природних засобів, запасів, джерел, які є і можуть бути мобілізовані, використанні для досягнення певної мети. Ресурси – це запаси, цінність, можливості, засоби. Природно-ресурсний потенціал - важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш по¬ширеного трактування під природними ресурсами ро¬зуміють тіла й сили природи, які за певного рівня роз¬витку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. Природні умови — це тіла й сили природи, які мають істотне зна¬чення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій дія¬льності людей. Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ре¬сурси, і як умови. До основних характеристик природ¬но-ресурсного потенціалу відносять: географічне поло¬ження, кліматичні умови, особливості рельєфу та роз¬міщення ресурсного потенціалу. Розрізняють компонентну, функціональну, територі¬альну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу. Компонентна структура ха¬рактеризує внутрішні та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна — різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна — можливості відтворення та ефективної експлуатації при¬родних ресурсів. Функціональна структура природноресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.

Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виді¬ляють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біо¬логічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси. За ознакою вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологіч¬ною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерп¬ні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні невідновлювані: міне¬ральна сировина, природні будівельні матеріали.

В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить їх поділ на ресурси виробничого й невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одноцільового та багатоцільового призначення.

1.1. Паливно - енергетичні природні ресурси

Паливно - енергетичний комплекс — це сукупність га¬лузей промислового виробництва, які здійснюють видо¬буток палива, виробництво електроенергії, їх транспор¬тування та використання. До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузі паливної промисло¬вості (вугільна, нафтова, газова, торф'яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лі¬нії електропередач. ПЕК — це крупна між¬галузева територіальна система, складова частина єди¬ного господарського комплексу країни; це базовий комп¬лекс важкої індустрії. Кінцева мета його функціонуван¬ня — надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії.