Інтеграція України в сучасну світогосподарську систему

Виходячи із вищевикладеного першочерговим кроком для припинення наростаючої економічної загрози Україні є перетворення держави із знаряддя експлуатації власного народу в інтересах кланово-номенклатурної еліти в захисника інтересів переважної більшості знедолених. Ця трансформація держави повинна знайти своє вираження в таких комплексних діях держави щодо людини:

1. Встановити високо прогресивну шкалу оподаткування на доходи кланово-номенклатурної еліти;2. Привести у відповідність рівень заробітної плати переважної більшості найманих працівників щодо рівня продуктивності праці, з одного боку, і відповідних показників у розвинутих країнах світу, з іншого боку. Це означає, що якщо Україна відстає за рівнем продуктивності праці від США, наприклад, у 10 разів, то відставання у величині заробітної плати повинно бути не більше. Проте, якщо у промисловості за рівнем продуктивності праці наша держава відстає максимум у 20 разів, то за рівнем заробітної плати, за моїми підрахунками, більш, ніж у 70 разів. Президент України ще у 1994 році зазначав, що "суттєве зростання ціни робочої сили матиме винятково важливе значення і з точки зору її захисту в процесі входження України у світовий економічний простір". Це була дуже конструктивна ідея. Проте, за час, що пройшов ситуація не покращилась, а погіршилась. Так, у 1994р. середня заробітна плата становила 43 дол., у 2000 р. близько 37 дол. (у 1987 р. вона становила 89 дол.) за одночасного зниження купівельної спроможності долара на 70%. Водночас на таке зниження зарплати вплинула невиважена грошово-кредитна та валютна політика. Тому відсутній належний попит на товари і послуги вітчизняних товаровиробників на засоби виробництва, а економіка працює у звуженому вимірі. До того ж наявне переповнення внутрішнього ринку іноземними товарами. Крім того, зарплату треба не механічно підвищувати, а створювати потужні стимули до праці. Якщо втілити запропоновані мною заходи, це призведе до збільшення податкових поступлень в бюджет;

3. Залежно від економічного потенціалу країни у співставленні з розвинутими країнами cвіту слід збільшити соціальні витрати держави (які є загальнонаціональною формою заробітної плати) і тим самим хоч би наблизитись до реалізації власності на робочу силу, а отже і до конституційних гарантій щодо людини як основної цінності. Проте Україна за рівнем соціальних витрат держави на душу населення, за моїми підрахунками, відстає від США приблизно у 240 разів. Водночас ці заходи слід здійснювати у комплексі з іншими, щоб не викликати гіперінфляцію;

4. Створити механізми реалізації власності 15 млн. акціонерів України, щоб перетворити їх із паперових власників в реальних співвласників роздержавлених підприємств, які також повинні брати активну участь в управлінні виробництвом і власністю;

5. Скасувати руйнівну диференціацію доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення шляхом прогресивного оподаткування прибутків банків, посередників, кланово-номенклатурної еліти (замість цього новий податковий кодекс передбачає зниження індивідуального подохідного податку з 40% до 20%), перевірки законності збагачення нових олігархів (і в разі порушення ними чинного законодавства здійснити конфіскацію награбованого майна), припинити вивезення капіталів за кордон тощо;

6. Ліквідувати масове безробіття шляхом: а) будівництва міжнародних шляхів сполучення через територію України та об’єктів економічної інфраструктури - аеродромів, вокзалів, а також інших допоміжних споруд (мотелів, заправок тощо), які внаслідок вигідного геополітичного становища допомогли б не лише значно зменшити рівень безробіття, але й щорічно приносити в бюджет держави понад 2 млрд. доларів; б) розширювати інші види громадських робіт - очисні споруди, каналізації, водогони, школи, лікарні, дитячі заклади тощо, ліквідовувати майже 7000 небезпечних об’єктів, які можуть стати причиною екологічного лиха; в) значно розширити випуск сільськогосподарської техніки, яка майже зносилась за роки незалежності, перебуває в стані технічного колапсу, через що, а також її нестачі сільське господарство втрачає майже 20% врожаю; г)розширювати будівництво зношеного парку машин громадського транспорту - тролейбусів, пасажирських вагонів та ін; д) за рахунок всебічної державної підтримки всіх стадій виробничого циклу і збуту розширити будівництво вітчизняної науковомісткої техніки - пасажирських літаків, кораблів та ін.

Ці заході запропоновані в межах діючої моделі соціально-економічного розвитку, яка є руйнівною для українського народу і відповідає інтересам української компрадорської буржуазії та міжнародного капіталу. Діюча модель іконізує приватну власність і ринкову економіку, які у 1992 році на міжнародній конференції ООН з питань навколишнього середовища і майбутнього розвитку світової цивілізації на рівні глав держав та членів урядів визнані тупиковими для майбутнього розвитку світової цивілізації. Не береться до уваги, що саме приватні особи та угрупування, які розкрадають зростаючу частку державного майна, щорічно вивозять з України понад 5 млрд. доларів, що проголошена амністія не спонукає "ефективних розкрадачів" власності врешті-решт почати працювати на відродження національної економіки.