Київський соціально-економічний район

Розвиток сільського господарства Київського соціально-економічного району обумовлюють в першу чергу, природні фактори, а саме: агро кліматичні, ґрунтові та водні ресурси. Територія району характеризується високим рівнем освоєності. Із загальної площі району 67% території припадає на сільськогосподарські угіддя в структурі яких значна частина припадає на ріллю (69%). В розрахунку на одного мешканця в районі припадає 1,3 га сільськогосподарських угідь та 0,95 га ріллі, що значно перевищує пересічно українські показники. Характерною тенденцією в структурі сільськогосподарських угідь є збільшення частки кормових угідь та пасовищ.

У структурі посівних площ найбільшу частку займають зернові культури – 48% та кормові – 43%. Решта площ зайнято під картоплю та овоче-баштанні культури.

З технічних культур провідна роль належить цукровим бурякам та льону.

В Житомирські області зосереджено 85% посівів українського хмелю.

Під картоплею та овочами в 2002р. було зайнято 3,6 млн. га ріллі. Посіви картоплі поширені практично по всій території району, хоча перевага віддається приватним одноосібним господарствам центральної частини району.

Район характеризується найрозвинутішим в Україні тваринницьким комплексом. В структурі тваринництва переважають скотарство, свинарство, птахівництво. Допоміжними галузями є ставкове рибальство, бджільництво та кліткове звірівництво (вирощування песця).

Сільське господарство району розвивається в умовах агропромислової інтеграції та формування низки спеціалізованих агропромислових підкомплексів – цукробурякового, картопле-патокового, льонопереробного, плодоовочеконсервного та ін. Активно розвивається фермерське господарство, чисельність яких в 2002р. складала 2650 і які володіли 195,6 тис. га сільськогосподарських угідь.

Виходячи з природних умов та рівня освоєності території, в межах району виділяється три агропромислові зони. Дві з них підпорядковані агро кліматичним та іншим природним умовам: північна, поліська зона характеризується м’ясо-молочним скотарством, з розвинутим картоплярством, зерновим господарством та льонарством; південна, лісостепова зона характеризується як м’ясо-молочне скотарство зі свинарством та розвинутим буряківництвом та зерновим господарством. Навколо Києва формується приміське овоче-молочне господарство, птахівництво з вирощуванням плодоягідних та зернових культур.Транспортний комплекс. Провідна роль в районі відводиться автомобільному транспорту. Спеціалізованими великотоннажними автомобілями здійснюється перевезення на значні відстані швидкопсуюча та малотранспортабельна продукція. Саме на автомобільний транспорт в районі припадає до 60% вантажоперевезень та до 50% пасажиро перевезень. Протяжність автострад з твердим покриттям складає понад 25 тис. км. Автомобільні шляхи сполучають реґіон з усіма куточками країни, а також з країнами Співдружності – Російською Федерацією, Білоруссю, Польщею та ін.

За питомою вагою вантажо- та пасажироперевезень залізничний транспорт дещо поступається автомобільному. Загальна розтяжність доріг складає 2,9 тис. км при пересічній щільності – 23км/ 1000 км2 території. Залізниці перетинають район як в широтному, так і в меридіональному напрямках. Міжнародне значення мають залізничні колії Москва – Київ – Козятин – Львів, з відгалуженнями на Прагу, Варшаву та Будапешт, Кишинів – Вінниця – Київ – Санкт-Петербург, Ростов-на-Дону – Дніпропетровськ – Київ – Коростень – Гомель .

Чільне місце в структурі вантажоперевезень належить трубопровідному транспорту. Загалом він в районі перебуває на другому місці за обсягами перевезень. Територією району проходять газопроводи Дашава – Київ – Москва, Шебелинка – Полтава – Київ, Уренгой – Помари – Ужгород, нафтопроводи “Дружба”, Гнідинці – Кременчук. В транспортній структурі найбільша частка припадає на транзит російських енергоносіїв в Західну Європу.

Наявність на території району таких великих водних артерій, як Дніпро Десна, Прип’ять, дає змогу розвивати річковий транспорт, переважно для перевезення сипучих вантажів. Частково цими річками проводиться і міждержавне перевезення (між Російською Федерацією та Білоруссю). Основні річкові порти – Київ та Чернігів.

У містах району розвинений міський транспорт. У Києві своєю значущістю виділяється метрополітен, а також швидкісний трамвай.

Функціонально-територіальна структура